Головні негативні та позитивні аспекти сучасних інформаційних процесів. Європейський досвід формування інформаційного суспільства. Головні методи, за допомогою яких має бути реалізована програма "е-Європа". Головне завдання проекту "Електронна Україна".
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯРобота виконана у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Науковий керівник - доктор наук з державного управління, доцент, ЧУКУТ Світлана Анатоліївна, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри інформаційної політики. кандидат наук з державного управління, доцент, ЦЕГОЛЬНИК Петро Анатолійович, Національна академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри національної безпеки. Захист відбудеться 28 листопада 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.860.01 у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, Львів, смт. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (79491, Львів, смт.Однак на цьому шляху виникає чимало труднощів, пов?язаних насамперед з недостатньою технічною базою, складним фінансовим забезпеченням цього процесу, неналежним законодавчим супроводом, а також відсутністю ґрунтовних наукових досліджень процесу формування інформаційного суспільства та його складових з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, зокрема розгляду державницько-управлінського підходу до вирішення даної проблеми. Необхідність цього зумовлена тим, що зміни, які відбуваються в суспільстві внаслідок розвитку інформаційних технологій, суттєво впливають на зміст, функції та цілі управління державою. Головна мета дисертаційного дослідження полягає в розкритті глибинної взаємообумовленості становлення інформаційного суспільства і державного управління, підґрунтям якої виступає: комплексно-системний аналіз процесу формування інформаційного суспільства; виділення основних складових цього процесу; виокремлення теоретико-методологічних засад державного управління в інформаційній сфері; поглиблений аналіз основних етапів формування інформаційного суспільства Європейським Союзом, аналіз його помилок та перспектив подальшого розвитку зазначеного процесу, окреслення сучасної специфіки його проявів у процесах державотворення в Україні; аналіз регулятивної ролі держави у процесі формування інформаційного суспільства України; визначення основних засад і напрямків здійснення відповідної інформаційної політики Української держави з урахуванням сучасних умов державотворення. розкрити роль держави у формуванні інформаційного суспільства в Україні; ґрунтовно розглянути основні засади вироблення та реалізації відповідної інформаційної політики України, проаналізувати нормативно-правове забезпечення процесу формування інформаційного суспільства, розробити рекомендації щодо його удосконалення, а також запропонувати необхідні заходи щодо сприяння і заохочення розвитку інформаційного суспільства в Україні. уперше виокремлено основні теоретико-методологічні засади державного управління процесом становлення і формування інформаційного суспільства України (проаналізовано відповідні нормативно-правові документи - закони „Про Національну програму інформатизації” та „Концепцію Національної програми інформатизації”, укази Президента України, постанови Кабінету Мінстрів України); за допомогою комплексного, системного і порівняльного аналізів розкрито сутність процесу формування інформаційного суспільства, його основні етапи та складові, а також участь держави в цьому процесі; окреслено його значення в сучасних процесах суспільного розвитку; акцентована увага на необхідності усвідомленої участі держави в процесах подальшого запровадження загальнодержавних підходів щодо його реалізації; на необхідності подальшого більш ефективного впровадження електронного уряду в Україні як механізму, що сприяє прозорості та відкритості системи державного управління в цілому;У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, ступінь дослідженості тематики дисертації у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, вказується на звязок роботи з науковими програмами й темами, формулюються мета та основні завдання дослідження, визначається наукова новизна, окреслюються теоретико-методологічні засади дисертаційного дослідження, практичне значення одержаних результатів, зазначається, як була здійснена апробація результатів дисертації. Серед теоретико-методологічних праць з питань інформаційного суспільства виділено такі основні підходи до окресленої проблематики: Теорія постіндустріального суспільства як джерело концепцій інформаційного суспільства. Особлива увага приділяється питанням впливу інформаційного суспільства на політичні процеси у роботах: К. В епоху нових електронних технологій, мікроелектроніки та інформатики інтегруюча роль символічних функцій засобів масової інформації поступається місцем їх диференціації, усе більш різноманітному спектру їх застосування.