Основні чинники, що зумовлюють необхідність формування інформаційної культури майбутнього фахівця. Система формування цієї культури та педагогічні умови її реалізації. Критерії та показники рівнів її сформованості майбутнього соціального працівника.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукЗахист відбудеться 30 березня 2007 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. У дисертації досліджено проблему формування інформаційної культури майбутнього соціального працівника в процесі професійної підготовки. Розроблено й обґрунтовано модель системи формування інформаційної культури соціального працівника, яка містить взаємоповязані компоненти: пріоритетну ціль, що орієнтована на досягнення високого рівня сформованості інформаційної культури, специфічні принципи, зміст, інтерактивні методи та форми організації навчально-виховного процесу, засоби, способи контролю та корекції, результат, який характеризує досягнуті зміни відповідно до поставленої мети. Розроблена модель системи реалізується за наступних педагогічних умов: створення інформаційного середовища; забезпечення професійної спрямованості дисциплін; розробки та використання модульних програм дисциплін; забезпечення взаємозвязку між фаховими та загальними дисциплінами. Проведене дослідження свідчить, що система формування інформаційної культури, яка реалізується за певних педагогічних умов оптимізує навчальний процес підготовки соціальних працівників у ВНЗ, забезпечуючи формування вищого рівня інформаційної культури майбутніх фахівців.У науковій літературі частково розроблено базові положення інтегративного підходу до змісту теоретичної та практичної підготовки соціальних працівників, обґрунтовано методи і форми психолого-педагогічної підготовки до практичної діяльності, проведено дослідження історичних передумов виникнення і розвитку інституту соціальних працівників, проаналізовано досвід підготовки соціальних працівників за кордоном. Ці проблеми призвели до виникнення суперечностей між: потребою суспільства у висококваліфікованих фахівцях соціальної роботи та рівнем їх підготовки у вищих навчальних закладах; реальним і необхідним рівнем інформаційної культури соціальних працівників. Ефективність формування інформаційної культури соціального працівника підвищується при використанні розробленої системи, яка реалізується за певних педагогічних умов (створення інформаційного середовища, забезпечення взаємозвязку фахових (дисциплін галузі інформатики) і загальних дисциплін, розробка та використання модульних програм, професійна спрямованість курсів) та передбачає застосування інтерактивних методів, форм і засобів навчання, що активізують пізнавальну діяльність, сприяють підвищенню інтересу, мотивації та становленню рефлексивної позиції соціальних працівників щодо використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності. Для досягнення мети дослідження, розвязання завдань і перевірки гіпотези застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, психологічної, педагогічної та навчально-методичної літератури) для визначення теоретико-методологічних основ дослідження; метод вивчення та узагальнення досвіду роботи викладачів, наявних педагогічних програмних засобів; порівняння, аналіз, синтез, класифікація теоретичних і емпіричних даних для визначення стану сформованості ІК соціальних працівників у процесі навчання у ВНЗ; метод моделювання для проектування системи формування ІК соціальних працівників та визначення шляхів її реалізації; емпіричні: спостереження, бесіди зі студентами, анкетування, дискусії, аналіз продуктів діяльності з метою виявлення рівня сформованості ІК соціальних працівників; педагогічний експеримент - для апробації системи формування ІК майбутніх фахівців; методи експертної оцінки з метою визначення ефективності розробленої системи; методи математичної статистики для обробки результатів експериментального дослідження.