Проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, розкрито зміст формування навичок композиторської творчості у структурі музично-творчої діяльності. На цій основі викладено наукове розуміння поняття "навички композиторської творчості".
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Робота виконана у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України, м. АФАНАСЬЄВ ЮРІЙ ЛЬВОВИЧ, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри естетики та мистецтвознавства. Захист відбудеться 21.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м.Такий підхід потребує оновлення музичної освіти, створення сприятливих умов у системі професійної підготовки вчителів з орієнтацією на те, щоб вони поєднували в собі якості вихователя, методиста, митця. Це, в свою чергу, викликає необхідність подальшого вдосконалення процесів навчання й виховання, оптимізації викладання фахових дисциплін на основі засвоєння досвіду видатних педагогів-музикантів минулого та сучасних тенденцій композиторської творчості. У той же час, як засвідчує досвід, на практиці існує протиріччя між соціальним запитом на нову генерацію педагогічних кадрів, спроможних забезпечити підготовку музично-творчої молоді майбутніх поколінь, і неопрацьованістю відповідної дидактичної системи, спрямованої на вирішення цієї проблеми. Вивчення сучасних вітчизняних наукових досліджень з педагогіки, психології, естетики, музикознавства, які стосуються різних аспектів активізації процесу музичної творчості, свідчить про пріоритетність викладених у дисертації напрямків аналізу. Недостатня теоретична й методична опрацьованість проблеми, її актуальність і педагогічна значущість зумовили вибір теми дослідження: “Формування навичок композиторської творчості у студентів музично-педагогічних факультетів”.У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження” - розкриваються психолого-педагогічні засади теорії музичної творчості; подається аналіз наукових досліджень з проблем композиторської творчості; обґрунтовується структурний аналіз процесу формування навичок композиторської творчості; розглядаються зміст і особливості ключових понять “навички композиторської творчості”, “композиція”; виявляється стан сформованості навичок композиторської творчості у циклі музично-теоретичних і практичних дисциплін; визначаються основні параметри, критерії та рівні сформованості навичок композиторської творчості; визначається аналіз рівнів сформованості навичок композиторської творчості у студентів музично-педагогічних факультетів педагогічних закладів вищої освіти. Проведене опитування сприяло виявленню умов, що забезпечують ефективність музично-творчої діяльності студентів у процесі навчання; фактори, які впливають на формування навичок композиторської творчості; мотиви, котрі спонукають до продуктивної музичної творчості; професійні орієнтири музично-педагогічної діяльності; рівні сформованості музично-творчих навичок студентів. У другому розділі - “Шляхи формування навичок композиторської творчості студентів музично-педагогічних факультетів” - висвітлюються питання педагогічного керівництва процесом формування навичок композиторської творчості; розглядаються структурні компоненти музично-творчої діяльності студентів; викладається експериментально перевірена методика, в якій концентровано подаються педагогічні дії, котрі забезпечують поетапне включення творчих завдань до навчального процесу; здійснюється порівняльний аналіз отриманих результатів, який дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованої методики й можливості запровадження її до масової практики. Музично-технологічні компоненти поєднували в собі: а) технологію освоєння знань, умінь і навичок різних видів музичної творчості; б) реалізацію самостійної музичної творчості; в) стимулювання процесу творчості; г) закономірності процесу музичного творення. Зміст реалізації експериментальної методики полягав у послідовному виконанні практичних завдань, які сприяли засвоюванню знань з гармонії, поліфонії, аналізу музичних форм, теорії музики, сольфеджіо та інших дисциплін; в оперуванні знаннями, уміннями й навичками з вищепоіменованих предметів у різноманітних фактурних, ритмічних, жанрових та інших перетвореннях музичного матеріалу; в усвідомленні формотворчих особливостей гармонії на основі виконання творчих завдань з наступним їх ускладненням; у підборі акомпанементу до запропонованої мелодії з використанням набутих знань; в аналізі музичних творів, виявленні особливостей осягнення художньо-образних завдань; в елементарному творчому моделюванні на основі усвідомлення ладофункціональних закономірностей; у визначенні ладофункціональної і фонічної сторін гармонії і розкритті їхнього значення в створенні жанрової і стильової специфіки музичного твору; в створенні самостійних композицій на основі оперування засобами музичної виразності тощо.