Дослідження сутності і структурних компонентів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів. Модель формування, критерії і рівні її сформованості. Обґрунтування комплексу педагогічних умов ефективного її формування.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукОбумовленість підготовки студентів професійною діяльністю, яка передбачає в умовах діючих обєктів здійснювати налагоджувальні, експериментальні, науково-дослідні і діагностичні роботи, використовувати бази даних автоматизованих систем, матеріально-технічного забезпечення та оцінювати перспективи впровадження нового устаткування і заміни застарілого, наповнює навчально-пізнавальну діяльність (НПД) студентів особистісним змістом. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури і практики підготовки фахівців у вищому технічному навчальному закладі дають підстави стверджувати, що суть навчання, його зміст, форми, методи і засоби не повязані із завданнями формування діяльності і мислення студентів. Результати аналізу наукових досліджень і практики підготовки фахівців дозволяють констатувати, що у розробці проблеми учіння як діяльності субєкта є окремі “вузькі місця”: 1) немає чіткого розмежування діяльності учіння і діяльностей, які засвоюються в учінні; 2) виділення в структурі учіння компонентів, які властиві будь-якій діяльності, без урахування специфічних особливостей їх змісту щодо діяльності учіння; 3) неповне і недостатньо систематичне використання загальної схеми діяльності особистості до аналізу процесів учіння. У реалізації діяльнісного підходу у вузівському навчанні є такі суперечності: 1) оволодіння професійною діяльністю повинно бути забезпечено в межах і засобами навчальної діяльності; 2) форми організації навчально-пізнавальної діяльності часто не адекватні формам засвоюваної діяльності; 3) структура навчально-пізнавальної і професійної діяльності (потреба, мотив, мета, завдання, засоби, дії та операції, результат) та їх функціональні звязки однакові, а змістове наповнення відповідних ланок принципово різне; 4) метою навчання є інтелектуальний і професійний розвиток особистості, а метою професійної діяльності - виробництво матеріальних і духовних цінностей; 5) засобами навчально-пізнавальної діяльності є засоби психічного відображення дійсності, а професійної - її практичне перетворення. Ефективне формування навчально-пізнавальної діяльності студентів можливе за педагогічних умов, які забезпечують ціннісно-орієнтаційну значущість змісту знань, умінь, спрямованість навчання на формування системи дій і досягнення когнітивних змін особистості, розвиток мотиваційної сфери, забезпечення єдності освітньої, розвивальної, виховної функцій процесу навчання, використання психологічних і педагогічних стимулів активної навчально-пізнавальної діяльності студентів у поєднанні з модульно-рейтинговою системою контролю.У першому розділі - “Теоретичні засади формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних ВНЗ” - здійснено аналіз вимог до якості професійної підготовки спеціалістів, серед яких чільне місце посідає сформованість у них навчально-пізнавальної діяльності, пізнавального інтересу, активності, самостійності. Ми трактуємо навчально-пізнавальну діяльність студентів як процес і результат засвоєння способів дій, знань, які необхідні для здійснення професійної діяльності, розвитку пізнавального інтересу, творчих здібностей, пізнавальної активності і самостійності в умовах удосконалення змісту, форм і методів навчання. На підставі теоретичних міркувань виявлено основні фактори, які найбільше впливають на процес формування навчально-пізнавальної діяльності студентів, на розвиток їх пізнавального інтересу, активності, самостійності: дотримання вимог дидактичних принципів навчання; сформованість мотиваційної сфери особистості у ставленні до діяльності і окремих її дій; професійна спрямованість викладання фундаментальних дисциплін і забезпечення міждисциплінарних звязків; наступність у вивченні тем і навчальних предметів; педагогічна майстерність викладача; рівень використання компютерної техніки, засобів мультимедіа, мережі Internet, якість навчально-методичного забезпечення; адекватний і своєчасний контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів і відповідний корегувальний вплив; співробітництво і співтворчість субєктів навчальної діяльності. У другому розділі - “Формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних ВНЗ” - виявлено критерії, рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів, обґрунтовано педагогічні умови, модель її формування. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, досвіду роботи у вищій технічній школі теоретично обґрунтовано модель формування навчально-пізнавальної діяльності студентів, яка містить структурні компоненти навчально-пізнавальної діяльності студентів; функціональну структуру діяльності; принципи, форми, методи здійснення спільної навчальної роботи; педагогічні умови та етапи формування НПД.Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, нормативних, навчальних матеріалів і практики підготовки майбутніх інженерів дозволив виявити залежність її якості від рівня сформованості у студентів навчально-пізнавальної діяльності.