Розгляд особливостей вивчення української літератури як важливого засобу формування національної свідомості гімназійної закарпатської молоді. Формування особистості, укоріненої в національній культурній традиції, яка цінує духовну культуру рідного народу.
Аннотация к работе
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ГІМНАЗІЙНОЇ МОЛОДІ ЗАКАРПАТТЯ В 20-30-х рр.Так, із “Рочних справоздань” Ужгородської державної реальної гімназії за І928/29, 1929/30, 1930/31 навчальні роки дізнаємося, що для обовязкового вивчення (класної лектури) рекомендувалися такі твори з української літератури: у 4 класі - “Орися” П.Куліша, у 7 класі - найважливіші твори ТШЕВЧЕНКА і “Хмари” І.Нечуя-Левицького, у 8 класі - “Мойсей” І.Франка, “Лісова пісня” Лесі Українки, “Інтермеццо”, “Тіні забутих предків”, “Сміх” М.Коцюбинського. Домашня “лектура” включала: у 4 класі твори - “Лис Микита”, “Іван Вишенський”, “Захар Беркут” І.Франка, “Микола Джеря” І.Нечуя-Левицького, у 5 класі - народні оповідання Марка Вовчка, “Маруся” Г.Квітки-Основ‘яненка, “Ярошенко” О.Маковея”, “Іду на вас” Ю.Опольського, у 6 класі - “Чорна рада” П.Куліша, “Наталка Полтавка” І.Котляревського, “Чайковський” Є.Гребінки, “Суєта”, “Мартин Боруля” І.Карпенка-Карого, у 7 класі - “Хазяїн” І.Карпенка-Карого, “Хіба ревуть воли” Панаса Мирного, “Соняшний промінь” Б.Грінченка, “Оргія” Лесі Українки, “Земля” О.Кобилянської, “Воа constrictor” І.Франка, “Для загального добра” М.Коцюбинського, у 8 класі - новели О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Коцюбинського і збірка “Зівяле листя” І.Франка [2, с.23; 3, с.29; 4, с.19]. Для домашнього читання рекомендувалися у 4 і 5 класах - твори “Лис Микита” і “Захар Беркут” І.Франка, у 6 класі “Чорна рада” П.Куліша, “Чернігівка” М.Костомарова, “Кайдашева сімя” І.Нечуя-Левицького, “Сотниківна” Б.Лепкого, “Облога Буші” М.Старицького, “Чумаки” І.Тобілевича, у 7 класі - “Причепа”, “Микола Джеря” І.Нечуя-Левицького, оповідання Марка Вовчка, “Кобзар” ТШЕВЧЕНКА, “Boa constrictor” І.Франка, у 8 класі - “Тіні забутих предків” М.Коцюбинського, “Хмари” І.Нечуя-Левицького, “Соняшний промінь” Б.Грінченка, “Земля” О.Кобилянської, “Хіба ревуть воли” Панаса Мирного [6, с.9]. Річний звіт Хустської державної реальної гімназії за 1930/31 навчальний рік містить таку інформацію про вивчення української літератури: у 3 класі рекомендувалися твори “Лис Микита” І.Франка, “Девять братів і десята сестра Галя” Марка Вовчка, у 4 класі - “Іван Вишенський” І.Франка, “Орися” П.Куліша, у 5 класі - “Слово о полку Ігоревім” у перекладі В.Щурата, у 6 класі - твори Г.Сковороди, у 7 класі - поеми ТШЕВЧЕНКА, у 8 класі - “Рубач” і “Іван Вишенський” І.Франка. На домашнє завдання пропонувалися у 4 класі твори “На уходах” А.Чайковського, “Захар Беркут” І.Франка, у 5 класі - “Земля” О.Кобилянської, “Сватання на Гончарівці” ГКВІТКИ-Основяненка, “Чайковський” Є.Гребінки, “Сотниківна” Б.Лепкого, “Своїми силами” А.Чайковського, “Іду на вас” Ю.Опольського, “Василько Ростиславович” В.Бірчака, у 6 класі - “Чорна рада” П.Куліша, “Ярошенко” О.Маковея, у 7 класі - “Енеїда” І.Котляревського, поеми ТШЕВЧЕНКА, “Книга битія” М.Костомарова, “Цар Соловей” С.Руданського, поезії Глібова, Руданського, Шевченка, у 8 класі - “Микола Джеря”, “Бурлачка” І.Нечуя-Левицького, “Морозенко”, “Лихі люди” Панаса Мирного, “Соняшний промінь” Б.Грінченка, “Мойсей”, “Перехресні стежки” І.Франка, новели М.Коцюбинського, В.Стефаника, драми І.Тобілевича, Кропивницького, Старицького, Лесі Українки, поезії Олександра Олеся, І.Франка, Ю.Федьковича, Лесі Українки.П.Стерчо у праці “Карпато-Українська держава” справедливо зазначив, що якби “не так було поставлене шкільництво, Закарпаття не могло б дійти до своїх Славних Березневих Днів 1939 року, Закарпаття не могло б було видати з-поміж себе ряд інтелігентів світового рівня, Закарпаття не могло б було дати з себе невмирущих борців за Волю України” [26, с.29].