Наукове обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов і методики формування музично-виконавської культури студентів. Визначення критеріїв та рівнів сформованості музично-виконавської культури у студентів музично-педагогічних факультетів.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М. П. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент ЩОЛОКОВА ОЛЬГА ПИЛИПІВНА, Національний педагогічний університет імені М. П. кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ХЛЄБНІКОВА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА, Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Захист відбудеться “26” січня 2001р. о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.053.08 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (01601, м.Музично-виконавська культура забезпечує якісність, художню повноцінність викладання вчителем навчального матеріалу, підвищує ефективність виховного впливу на учня. Складну та малодосліджену проблему формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя ми розглядали на основі культурологічних концепцій (В.Біблер, А.Гуревич, М.Злобін, В.Келле, М.Ковальзон), педагогічних (Ю.Алієв, Л.Арчажнікова, О.Апраксіна, А.Гордійчук, О.Грисюк, В.Нікуліна, Т.Рязанова, Р.Тельчарова, С.Феруз) і мистецтвознавчих (Б.Асафєв, Г.Єрмакова, І.Ляшенко, А.Сохор) тлумачень музичної культури особистості, теорії виконавського мистецтва (В.Бєлікова, О.Бодіна, Є.Гуренко, Р.Здобнов, Ю.Капустін, С.Кіквадзе, Н.Корихалова, Є.Ліберман, Л.Мазель, Я.Мільштейн, І.Рижкін, М.Харлап). Істотне значення для розробки поняття "музично-виконавська культура" мали праці Г.Гільбурда, який обґрунтував специфіку виконавської культури, звернув увагу на її інтерпретаційну основу, накреслив шляхи для вивчення власне музично-виконавської культури. Разом з тим аналіз наукової літератури показав, що до цього часу немає спеціальних досліджень, які б розкривали сутність поняття" музично-виконавська культура", досліджували фактори та педагогічні умови її формування у майбутніх вчителів. Недостатня теоретична й методична розробленість проблеми, її актуальність та педагогічна значущість зумовили вибір теми роботи : "Формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя".У першому розділі - "Теоретичні основи формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя" - розглянуто сутність та основні структурні компоненти досліджуваного феномена, визначено фактор та провідну умову його формування. Наявність або відсутність такої культури поділяє виконавців, як вважає Б.Асафєв, на два основні типи, коли одні слухають і розуміють музику внутрішнім слухом, інтонуючи її до відтворення, інші лише механічно репродукують за усталеними нормами техніки та метроритма нотний запис. У дисертації музично-виконавська культура вчителя визначається, як динамічне інтегративне утворення, що передбачає здатність розкривати, відтворювати в процесі інтерпретаторської діяльності зміст музичного твору та доносити його до учнів у художньо досконалій формі. Аналіз теоретичних джерел (науково-педагогічних, музикознавчих і психологічних) дозволив встановити, що музично-виконавська культура вчителя включає такі компоненти: мотиваційність (позитивне ставлення до професійної роботи з дітьми, інтерес до навчання, потреба в інтерпретації музичних творів); оцінність (музично-естетичні оцінки, виконавські ідеали, переконання в сфері професійної підготовки); обдарованість (музичні, виконавські здібності); тезаурус (професійно-виконавські знання, уміння й навички); творча самостійність (своєрідність виконавських дій, незалежність у роботі, дійовий самоконтроль, музична активність). У другому розділі "Шляхи формування музично-виконавської культури студентів вищих закладів освіти" визначено критерії та показники рівнів сформованості досліджуваного феномена, представлено методику формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя, викладено основний зміст констатуючого і формуючого експериментів, проаналізовано результати експериментальної роботи.На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних та мистецтвознавчих підходів до визначення феномена культури зроблено висновок про особистісний характер музично-виконавської культури вчителя. Музично-виконавська культура вчителя включає такі компоненти: мотиваційність; оцінність; обдарованість; тезаурус; творча самостійність. Ефективність формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя забезпечується за таких педагогічних умов: розвитку творчої самостійності; виконавських здібностей; формування ціннісних уявлень про музичне мистецтво; підвищення мотивації самовдосконалення; розширення тезаурусу.