Специфіка музично-стильового феномену, сутність поняття музично-стильові уявлення, їх зміст та структура. Аналіз стану проблем формування музичних уявлень у теорії та практиці музично-педагогічної освіти. Критерії і показники, рівні сформованості уявлень.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.Роботу виконано у Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Ростовський Олександр Якович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, декан факультету культури та мистецтв. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Афанасьєв Юрій Львович, Державна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри мистецтвознавства та експертної діяльності; Захист відбудеться “13“ квітня 2005 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Важливість досвіду інтерпретації музики різних епох для професійної діяльності вчителя музики актуалізує значущість стильових засад в інструментально-виконавській підготовці студентів музично-педагогічних факультетів. Суперечність між необхідністю та браком ефективних способів формування музично-стильових уявлень в системі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики визначила проблему даного дослідження. Істотне значення щодо визначення сутності музично-стильових уявлень мало зясування специфіки музичного мислення, що в науковій літературі розглядається як “мислення музично-образними уявленнями” (М.Михайлов), а також можливості існування стилю у вигляді “більш або менш яскравих чуттєвих уявлень”(С. Дослідження сутності та структури музично-стильових уявлень, їх функціональних властивостей у навчально-пізнавальній діяльності дали змогу розробити методику їх поетапного формування у процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики. Соціальна та педагогічна значущість досліджуваної проблеми, недостатнє висвітлення її в науковій літературі, пошуки шляхів подолання характерної для сучасної музично-педагогічної практики розірваності між нормативно-технічним та художньо-творчим компонентами професійної підготовки майбутніх учителів музики, зумовили вибір теми дисертації: “Формування музично-стильових уявлень майбутніх учителів музики у процесі інструментально-виконавської підготовки”.На цій основі розглядається сутність стильового феномену, специфіка музичного стилю, значущість стильового аспекту у музично-виконавській діяльності; розкривається зміст і компонентна структура музично-стильових уявлень, їх психологічно-регулювальне значення для розвитку художнього мислення студентів; теоретично обґрунтовуються педагогічні умови оптимізації процесу формування музично-стильових уявлень майбутніх учителів музики. Креативний компонент передбачає творче переосмислення результатів сприймання і ґрунтується на індивідуально-особистісному підході до осягнення музично-стильових явищ, субєктивному відтворенні інтонаційно-стильової специфіки музичних творів, потребі виявлення в музиці духовно співзвучних стильових рис, спроможності до становлення творчо-продуктивних музично-стильових уявлень, здатності до оригінального втілення музично-стильових уявлень у процесі інтерпретації музичних творів. Процесуальна природа музично-стильових уявлень зумовила необхідність виокремлення операціонального компоненту, що ґрунтується на спроможності до оперування стильовими атрибутами у процесі сприймання музичних творів, трансформації музично-стильових уявлень на основі конкретизації, порівняння, абстрагування, узагальнення різноманітних стильових ознак; здатності до маніпулювання образами художньої свідомості, конструювання оригінальних музично-стильових образів шляхом синтезування одиничних музичних та позамузичних уявлень; готовності здійснювати цілеспрямоване коригування процесів звукової обєктивації музично-стильових уявлень. Аналіз теоретичних засад дослідження зумовив визначення та обґрунтування педагогічних умов формування музично-стильових уявлень, спрямованих на розвиток художньої свідомості студентів, оптимізацію процесу становлення музично-стильових уявлень. У другому розділі - “Експериментальне дослідження процесу формування музично-стильових уявлень майбутніх учителів музики” - визначено критерії та показники сформованості музично-стильових уявлень, наведено результати констатувального експерименту, обґрунтовано методику поетапного становлення музично-стильових уявлень, розроблено змістовно-компонентну модель формування музично-стильових уявлень, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми осягнення та відтворення явищ музичного стилю, що знайшло відображення в обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики поетапного формування музично-стильових уявлень майбутніх вчителів музики у процесі інструментально-виконавської підготовки.