Шляхи та засоби формування музичної культури молоді в педагогічній спадщині і творчій діяльності Г. Хоткевича на Слобожанщині. Досвід навчально-виховної роботи педагога в освітніх закладах та творчих колективах. Аналіз змісту музичної культури молоді.
Аннотация к работе
Харківський державний педагогічний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогікиРобота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Попова Людмила Данилівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, Бойко Алла Микитівна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, проректор з наукової роботи, завідуюча кафедрою педагогіки; кандидат педагогічних наук, професор Лазарєв Микола Остапович, Сумський державний педагогічний університет ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім.В умовах розбудови національної вищої та середньої школи питання реформування і вдосконалення освітньої галузі стали обєктивною потребою українського суспільства, опинилися в центрі уваги дослідників, працюючих над розробкою головних засад освіти, вивченням та узагальненням вітчизняної історико-педагогічної думки. Плідну творчу та педагогічну роботу щодо формування музичної культури молоді, становлення української національної музично-педагогічної школи на Слобожанщині проводив педагог, митець, керівник професійних і самодіяльних творчих колективів, письменник, громадський діяч Гнат Мартинович Хоткевич (псевдонім Гнат Галайда, 1877-1938 рр.). Хоткевича привертала увагу науковців, педагогів, діячів культури і мистецтв, літературознавців. Вона зверталася до фольклорно-етнографічного доробку педагога, докладно вивчала його композиторську творчість, жанрово-стилістичні, ладово-гармонічні, мелодичні, ритмічні особливості музики Г. Хоткевича. Хоткевича на Слобожанщині” зумовлюється відсутністю спеціальних історико-педагогічних праць з питань теорії і практики становлення й розвитку музичної культури молоді в педагогічній спадщині Г.Хоткевича, потребами використання національного музично-педагогічного досвіду в умовах реформування освіти в Україні.Вивчення й аналіз архівних документів та літературних джерел, в яких відображено життєвий і творчий шлях педагога, дозволили виділити основні етапи становлення й розвитку творчої і педагогічної діяльності Г. Хоткевичем музично-педагогічних основ навчання народних музикантів, вивчення історичного минулого України, музичної культури і побуту українського народу, цілеспрямоване збереження самобутнього народного епосу і, водночас, наполеглива робота над піднесенням української музично-педагогічної освіти до рівня світових вимог підготували підгрунтя для узагальнення набутого досвіду, накреслили шляхи впровадження отриманих здобутків у процес творчої і виховної роботи з молоддю Слобожанщини. Фольклорно-дослідницькі інтереси педагога перегукувалися з розробками В.Верховинця, Б.Грінченка, М.Грінченка, Ф.Колеси, М.Лисенка, Л.Українки. Педагог наголошував, що вивчаючи українську музичну культуру, молодь відчуває “повне слави минуле свого народу, й мимоволі виховується в дусі батьків”. Узагальнення музично-педагогічного досвіду і теоретичних новаторських ідей педагога знайшло своє відображення в підручниках гри на бандурі (1930, 1931 рр.), “Короткому курсі гри на бандурі”, опублікованому в журналі “Музика масам” (1930 р.), посібнику для музичних навчальних закладів та педагогічних технікумів “Музичні інструменти українського народу” (1930 р.), а також у статтях: ”До історії кобзарської справи” (1927 р.), “Про кобзу та бандуру” (1928 р.), “Два поворотні пункти в історії кобзарського мистецтва” (1928 р.), що поглиблювало національний аспект музично-педагогічної освіти.Теоретичний аналіз широкого кола різних джерел: архівних матеріалів, посібників, підручників та інших праць Г.Хоткевича, а також історико-педагогічної, мистецтвознавської літератури досліджуваного і сучасного періодів - дозволив зробити такі висновки: Вперше систематизовано теоретичні їдеї щодо формування музичної культури молоді, узагальнено досвід навчально-виховної роботи Г. Виявлено три основні етапи формування музичної культури молоді в педагогічній і творчій діяльності педагога-митця, показано, що перший (1895-1917 рр.) відзначався становленням музично-педагогічних ідей Г.Хоткевича; другий (1917-1925 рр.) - характеризувався розробкою поняття музичної культури та її складових, активною діяльністю в освітніх закладах і творчих молодіжних колективах Слобожанщини, виданням підручника з історії України та ряду історико-літературних праць національно-просвітницького характеру; третій (1926-1938 рр.) - поглибленням змісту, пошуками шляхів і засобів, впровадженням новаторських знахідок у процес формування музичної культури студентів Харківського музично-драматичного інституту та творчу діяльність Зразкової капели бандуристів української філармонії.