Зміст, структура музично-естетичної культури, критерії і рівні її сформованості у дітей молодшого шкільного віку. Поняття музичного сприймання. Перевірка методик формування музично-естетичної культури школярів в умовах культурно-дозвіллєвої діяльності.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВВивчення діяльності культурно-дозвіллєвих та позашкільних установ з формування музично-естетичної культури молодших школярів показало, що вона потребує суттєвого поліпшення. Серед причин недостатньої реалізації їх можливостей у музично-естетичному вихованні молодших школярів має місце нехтування специфічними для дозвіллєвої сфери формами організації та методами виховного впливу, неуважне ставлення до вивчення музично-естетичних потреб та інтересів дітей, до розвитку їхньої активності, творчості, недостатнє науково-методичне забезпечення вихователів. Особливий інтерес у межах обраної теми викликають фундаментальні праці з проблем формування особистості засобами музичного мистецтва (О.Апраксіна, Б.Асафєв, Н.Ветлугіна, М.Леонтович, М.Лисенко, К.Стеценко, В.Шацька); теоретико-методичні розробки проблем музично-естетичного виховання та особливостей музичного сприймання (Н.Аніщенко, О.Єременко, Л.Коваль, О.Костюк, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, М.Субота, А.Щербо); наукові праці авторів, в яких предметом спеціального дослідження виступають шляхи розвитку музичних та творчих здібностей особистості, розкривається системний підхід до процесу формування музично-естетичної культури учнів (Ю.Алієв, Н.Гузій, Т.Завадська, О.Лобова, Р.Тельчарова, Г.Шостак). Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертації “Формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах культурно-дозвіллєвої діяльності”. Теоретичну основу дослідження складають фундаментальні праці філософів, психологів, педагогів, музикознавців, спеціалістів у галузі культурно-дозвіллєвої діяльності з проблем розвитку особистості молодшого школяра; концептуальні положення про вікові та індивідуально-психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, музично-естетичну культуру, музичне мистецтво як засібу естетичного та духовного розвитку особистості, музично-естетичне виховання як основу гармонізації і соціалізації підростаючого покоління; теорія діяльнісного та системно-функціонального підходів у створенні виховної системи з формування музично-естетичної культури особистості школяра.У першому розділі “Проблеми формування музично-естетичної культури в теорії і практиці виховання молодших школярів” аналізуються наукові підходи до сутності поняття “музично-естетична культура особистості”, обгрунтовуються її зміст та структура. Авторами визначено головну мету музичного виховання, яка полягає у формуванні потреби в спілкуванні з музикою та її розуміння. У дисертації визначено структуру музично-естетичної культури особистості молодшого школяра, виділено її компоненти узагальнюючого характеру, що повязані з видами діяльності, притаманними даному віку: - інформаційний - пізнання життєвих явищ через музичні образи, інформація про музику, що відтворюється в естетичних судженнях особистості щодо набутих знань; Виходячи з положення, що основу процесу формування музично-естетичної культури складає спілкування з музикою, яке базується на сприйманні музичного мистецтва, вважалося за необхідне визначення його особливостей у молодшому шкільному віці. Саме сприймання як провідний вид художньо-практичної діяльності, з котрим взаємоповязані форми залучення особистості до музики (слухання, виконавство, творення, вербальне судження), дозволяє регулювати характер та інтенсивність впливу мистецького твору, розвивати мотивацію спілкування з музикою, художні потреби, смаки та інші компоненти естетичної свідомості (О.