Визначення критеріїв та рівнів сформованості музичних здібностей, удосконалення методики їх діагностики в учнів початкових класів. Аналіз методики цілісного формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей в умовах загальноосвітньої школи.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДрагомановаЗахист відбудеться 10 вересня 2002 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Дисертацію присвячено проблемі формування музичних здібностей молодших школярів на уроках музики. В работе проводится структурный анализ музыкально-слуховых, музыкально-эстетических способностей и способностей к музыкальной деятельности, выделяются их основные компоненты. В исследовании делается попытка взглянуть на процесс развития этих способностей как на целостное явление, обосновывается методика целостного формирования музыкально-слуховых, музыкально-эстетических способностей и способностей к музыкальной деятельности.Початок ХХІ століття в освіті України ознаменувався прийняттям Державного стандарту початкової загальної освіти, який поставив завдання розвитку особистісно-оцінного ставлення до мистецтва, художньо-творчих здібностей, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в духовному самовираженні. У сучасній музичній педагогіці проблеми формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності розробляються досить активно, і вчителі музики мають в своєму арсеналі більш-менш обґрунтовані методики їх формування. У нашому дослідженні зроблена спроба поглянути на процес формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності як на цілісне явище. В основу дослідження було покладено таку гіпотезу: ефективність формування музичних здібностей молодших школярів зростатиме, якщо забезпечити: - цілісний розвиток музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності; Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано методику цілісного формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності у молодших школярів; доведено залежність формування музичних здібностей від залучення учнів до такої діяльності на уроці, яка вимагає вияву означених здібностей у комплексі; виявлено проблеми формування музичних здібностей у педагогічній теорії та практиці; висвітлено методологічні та теоретичні аспекти розвитку музичних здібностей, що служитиме основою подальшого наукового пошуку; визначено сукупність критеріїв та показників виявлення рівня сформованості музичних здібностей дітей; удосконалено методику діагностування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності учнів початкових класів; визначено особливості формування музичних здібностей молодших школярів на уроках музики, що має важливе значення для подальшої розробки методики викладання музики в загальноосвітній школі.В ньому розглядаються методологічні та теоретичні аспекти їх розвитку, сутність таких ключових понять, як “задатки”, “музичні задатки”, “здібності”, “музичні здібності”, “музично-слухові здібності”, “музично-естетичні здібності”, “здібності до музичної діяльності”; генетична та соціальна детермінація здібностей, взаємозвязок зовнішніх і внутрішніх умов їх розвитку; аналізуються основні ідеї провідних авторських концепцій і методик музичного виховання в контексті розвитку музичних здібностей молодших школярів. Музично-естетичні здібності він умовно поділяв на емоційно-пізнавальні (оцінне ставлення, яскравість та багатство уяви, здатність поєднувати музику з життям) та раціонально-пізнавальні (слухова спостережливість, диференціація музичної мови, здібність до осмислення музичного змісту). Н.Ветлугіна та О.Кенеман, характеризуючи музичність, розглядали також здібності, необхідні дитині для виконання конкретної діяльності: слухання (здатність до цілісного та диференційованого сприймання), виконання (чистота співацьких інтонацій, узгодженість рухів при грі на дитячих музичних інструментах, пластичність моторного апарату) та творчості (творча уява при сприйманні музики, здібності до пісенної, музично-ігрової творчості, імпровізації тощо). Аналіз наукових праць дав можливість виділити теоретичні положення, які складають загальну методологічну базу формування музичних здібностей; відбивають сучасні уявлення про таке складне явище, як музичність; виступають системою наукових знань, на основі яких можуть вирішуватися проблеми музичної педагогіки, а саме: - здібності входять до структури психіки як якість мозку відображати обєктивний світ.