Створення методики формування мовно-комунікативних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі підготовки й проходження педагогічної практики. Вивчення лінгвістичних і лінгвометодичних курсів та інноваційних форм передання й засвоєння знань.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукУ дисертації теоретично обґрунтовано, створено й апробовано методику формування мовнокомунікативних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики. На основі впровадження розробленої методики доведено, що саме педагогічна практика є визначальним фактором впливу на ефективність формування мовнокомунікативних умінь студентів. Розроблену методику успішно апробовано, її ефективність експериментально підтверджено. Диссертантом определено понятие "языковые коммуникативные умения будущих учителей начальных классов" как способность выполнять на должном уровне коммуникативные действия в ситуациях профессионального общения, используя при этом полученные знания по языку. Структурными компонентами авторской методики являются объем и содержание теоретического материала, который обеспечивает систематизированные филологические и лингвометодические знания студентов, а также формы организации, традиционные и инновационные методы, приемы и средства обучения и самообучения украинскому языку и методике его преподавания в начальных классах.У працях провідних учених досліджувалися різні аспекти проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема: проходження педагогічної практики майбутніми вчителями (Абдулліна О., Бреус С., Булатова Л., Дурай-Новакова К., Єлканов С., Коджаспірова Г., Казакова Н., Кацова Л., Кузнецова Г., Лукянченко О., Манчуленко Л., Морозова В., Мосін О., Хомич Л., Щербаков А. та ін.); формування культури мовлення майбутніх учителів (Бабич Н., Біляєв О., Богуш А., Головін Б., Капська А., Климова К., Коваль А., Мельничайко В., Паламар Л., Сагач Г., Стахів М., Усатий В., Хорошковська О., та ін.). Водночас аналіз літератури засвідчив, що такий важливий аспект організації навчальної діяльності, як формування мовнокомунікативних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики, не знайшов належного відображення в наукових працях. З огляду на викладене вище, тема дисертаційного дослідження - "Формування мовнокомунікативних умінь у майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики" - видається актуальною. Визначити поняття "мовнокомунікативні вміння вчителя початкових класів"; дослідити дефініції понять "уміння" і "комунікативні вміння", "мовні вміння", "мовленнєві вміння" у психолого-педагогічних і лінгводидактичних джерелах. Створити методику формування мовнокомунікативних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі підготовки і проходження педагогічної практики; дослідити креативність у контексті формування мовнокомунікативної особистості майбутнього вчителя початкових класів.У першому розділі - "Теоретичні засади формування мовнокомунікативних умінь студентів у процесі педагогічної практики в початковій школі" - проведено аналіз наукової літератури з проблем дослідження; визначені передумови становлення педагогічної практики й роль вітчизняних учених і педагогів у її розвитку; зясовано ряд положень загального мовознавства, соціолінгвістики, лінгвокультурології, психологічних галузей щодо різних аспектів проблеми формування мовнокомунікативних умінь майбутніх учителів початкових класів. Для розроблення теоретичних засад експериментальної методичної системи у дослідженні зясовано зміст понять "уміння", "мовні вміння", "мовленнєві вміння" і "комунікативні вміння". До мовнокомунікативних умінь майбутнього вчителя початкових класів віднесено такі: уміння використовувати у професійному спілкуванні знання особливостей фонетичної, лексичної, словотворчої, граматичної й правописної систем; опанування лінгвістичних понять, фактів і закономірностей, які забезпечують необхідний обсяг знань з української мови як основу для формування правильного уявлення про її структуру й норми; знання професійної лексики (використання термінології тих навчальних предметів, які викладаються у початкових класах), а також уміння будувати висловлювання наукового стилю в різних ситуаціях професійного спілкування; здатність здійснювати контроль власного й чужого мовлення (зокрема учнівського) щодо виявлення в ньому недоліків різних типів, а також уміння прогнозувати місця можливого виникнення неточностей з метою їх запобігання; використання обовязкового для вчителя початкових класів активного мінімуму загальновживаної лексики; знання етикетних мовних формул і вміння ними користуватися у спілкуванні; уміння здійснювати мовний аналіз текстів різних стилів, продукувати тексти науково-навчального і виховного змісту; уміння захоплювати ідеями, переконувати, доводити у процесі педагогічного спілкування; уміння здійснювати навчальну комунікацію за допомогою мовних засобів, які реалізують естетичну функцію мови - презентують красу та багатство мови, її виразність і милозвучність.