Структура мотиваційного механізму корпоративного розвитку. Розробка методичних основ управління соціально-економічним розвитком акціонерного товариства в умовах трансформаційної економіки. Форми та методи стратегічного планування корпоративних відносин.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Формування мотиваційного механізму стратегічного управління корпоративним соціально-економічним розвитком акціонерного товаристваРобота виконана у Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна, Харківський державний економічний університет, завідуюча кафедрою бізнесу та підприємництва Каразіна, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління кандидат економічних наук, доцент Попов Олександр Євгенович, Харківський державний економічний університет, доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту Захист відбудеться "12" травня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.055.02, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м.Соціально-економічна природа корпоративних відносин полягає у добровільному поєднанні зусиль учасників акціонерного товариства (корпорації) для здійснення спільної діяльності з метою досягнення певного синергетичного ефекту, який не може бути отриманий при відсутності корпоративного співробітництва. Вивчення світового досвіду функціонування АТ переконливо доводить, що вирішення проблем розбудови акціонерної форми господарювання має здійснюватися шляхом створення механізмів належного корпоративного управління та ефективного регулювання корпоративних відносин (КВ). Проблеми формування організаційно-економічного механізму управління корпоративним соціально-економічним розвитком, створення належного корпоративного управління та ефективного регулювання корпоративних відносин розглядалися в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, - таких, як Бандурін А., Зінатулін Л., Гриньова В., Забєлін П., Іванов О., Іонцев М., Круглов М., Котц Д., Кочеврін Ю., Красовський О., Ленський Є., Попов О., Петруня Ю., Теплова Т. та ін. Проте корпоративний розвиток акціонерного товариства є невідємною складовою загального процесу соціально-економічного розвитку, управління яким носить яскраво виражений стратегічний характер. Як спеціальні методи дослідження в дисертації використовувалися: теоретичне узагальнення - для вивчення теоретичних основ стратегічного планування корпоративного соціально-економічного розвитку акціонерного товариства; аналізу і синтезу - для диференціації і узагальнення складу факторів формування корпоративних відносин в умовах трансформаційної економіки; класифікації - для вивчення різних видів стратегій корпоративного розвитку; статистичного й техніко-економічного аналізів - для дослідження фінансово-економічного стану вітчизняних акціонерних товариств; графічний - для наочного зображення і схематичного представлення теоретичного матеріалу дисертаційного дослідження; метод експертної оцінки - для визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку акціонерного товариства.У першому розділі - "Теоретичні основи стратегічного планування соціально-економічного розвитку акціонерного товариства" - визначено структуру системи стратегічного планування соціально-економічного розвитку підприємства, проведене дослідження соціально-економічної природи корпоративних відносин в акціонерному товаристві, розкрито мотиваційний механізм корпоративного співробітництва в АТ. Важливим фактором та обовязковою умовою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку є формування в структурі управління підприємством спеціальної підсистеми управління розвитком, яка, відповідно до закону необхідного розмаїття управлінської системи, за складністю не може бути меншою за складність обєкта управління - процесу розвитку. У системі стратегічного управління найважливішим функціональним елементом, задача якого полягає в генерації та відборі оптимальних моделей поведінки підприємства (стратегій) за різними варіантами його розвитку, є стратегічне планування. Неабияке значення цього елемента системи додатково обумовлюється вирішальною роллю стратегічного планування при створенні наступних передумов управління розвитком: встановлення довгострокових цілей та пріоритетів господарської діяльності; визначення релевантних факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства; прогнозування змін навколишнього оточення та можливих моделей поведінки підприємства; визначення критеріїв оцінки оптимальності варіантів стратегічного розвитку, обґрунтування конкретних управлінських рішень і т. ін.