Сутність основних напрямів та підходів до трактування джерел активності суб’єктів пізнання, оптимальний комплекс мотивів вивчення педагогічних дисциплін. Показники та рівні сформованості мотивації вивчення інформації. Методика формування мотивації.
Аннотация к работе
Формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчанняЗахист відбудеться “22” червня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21001, м. У дисертації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність навчальної мотивації, визначено структуру, показники та рівні сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання. На основі активних методів навчання (з урахуванням контекстного підходу) розроблено методику, яка спрямована на формування у майбутніх учителів праці і професійного навчання позитивної мотивації до вивчення педагогічних дисциплін. Позитивные внешние мотивы заложены вне самой учебной деятельности, но имеющие положительный характер: профессиональный мотив, мотив достижения, чувство долга, мотив самоутверждения, престижный мотив, чувство собственного достоинства, прагматический мотив.У звязку з цим особливої актуальності набуває пошук внутрішніх резервів підвищення ефективності навчально-професійної діяльності майбутніх учителів праці і професійного навчання. У процесі навчання майбутні вчителі праці і професійного навчання виступають не лише як обєкт впливу, але й як субєкт діяльності, спонукуваний наявними в них пізнавальними і професійними інтересами та іншими мотивами. У дослідженнях з цієї проблеми наголошується на складності, якісній неоднорідності будови мотиваційної сфери. Оскільки основною категорією мотиваційної сфери особистості більшістю вчених визначається “мотив”, значна увага у педагогіці і педагогічній психології звернена на вивчення цього поняття. Аналіз дисертаційних досліджень, присвячених проблемі мотивації учіння, дозволяє стверджувати, що до цього часу відсутня термінологічна чіткість у визначенні таких мотиваційних категорій, як “мотив”, “мотивація”, “мотиваційна сфера”.У першому розділі - „Теоретичні основи формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання” - проаналізовано праці з проблеми дослідження, розкрито основні напрями та підходи до розуміння сутності понять „мотив”, „мотивація”, „мотиваційна сфера”, „навчальна мотивація”, виявлено показники та рівні розвитку навчальної мотивації, зясовано стан сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання. Також не існує й загальноприйнятого визначення таких мотиваційних категорій, як “мотив”, “мотивація”, “мотиваційна сфера”. Насамперед, виникла термінологічна розбіжність: однаково і навіть як синоніми вживаються терміни “мотивація” і “мотив”. Розглянуті погляди на поняття “мотив” вказують на багатозначність у трактуванні цього терміна: мотивом називають різні психологічні феномени, уявлення та ідеї, почуття та переживання (Л. Представники першого напряму розглядають мотивацію як сукупність снонукань, що викликають активність людини, тобто систему факторів, детермінуючих поведінку (сюди входять: потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення тощо); другого - як процес формування мотивів, характеристику процесу, який стимулює та підтримує поведінкову активність на певному рівні.