Ставлення студентів до різних форм і видів занять з фізичного виховання. Специфіка взаємозв"язку мотивації студентів з рівнем їх рухової активності і показниками фізичного здоров"я. Модель поетапного формування мотивації студентів до рухової активності.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРобота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Благій Олександра Леонідівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри здоровя, фітнесу і рекреації Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Фурман Юрій Миколайович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації; З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул.В останні роки на тлі інтенсифікації навчального процесу у вузах спостерігається тенденція до зниження обсягу рухової активності студентів, що негативно позначається на показниках їхнього фізичного стану (Ю.М.Фурман, 2003; О.Ю.Фанигіна, 2005; Н.Я.Бондарчук, 2006 та ін.), у звязку із чим особливої соціальної значущості набувають питання формування, збереження та зміцнення здоровя учнівської молоді. Істотну роль в оптимізації цієї ситуації відіграє підвищення мотивації до використання засобів фізичної культури в повсякденному житті, у тому числі до занять з фізичного виховання, як академічних, так і самостійних і вибір адекватних засобів компенсації дефіциту повсякденної рухової активності. Протягом останніх років багато дослідників зверталися до теми формування інтересу студентів до процесу фізичного виховання і підвищення ефективності фізкультурно-оздоровчих занять зі студентською молоддю. У процесі вивчення наукової літератури, що розкриває різні підходи до формування мотивації до рухової активності і досвіду роботи вищих навчальних закладів у цьому напрямку, ми виявили протиріччя між науково-обґрунтованою необхідністю забезпечення процесу формування мотивації студентів під час занять з фізичного виховання, з одного боку, і недостатньою розробленістю цього питання, з іншого. Наявність даного протиріччя обумовила необхідність вирішення наукового завдання з формування мотивації студентів до рухової активності у процесі фізичного виховання.У першому розділі «Організаційно-педагогічні умови формування мотивації студентів до рухової активності у процесі фізичного виховання» представлений аналіз літературних даних, який показав, що у світовій і вітчизняній літературі накопичений значний матеріал з аналізу педагогічних умов, які безпосередньо повязані з чинниками педагогічного процесу. Був проведений аналіз сучасних джерел літератури, вивчені науково-теоретичні й методичні аспекти фізичного виховання у вищих навчальних закладах; визначені організаційно-педагогічні умови формування мотивації студентів у процесі фізичного виховання за даними спеціальної літератури; визначені мета, завдання, обєкт, предмет і програма дослідження; опановані адекватні методи дослідження; розроблені протоколи обстеження. На третьому етапі (2004-2006 рр.) обґрунтований комплекс організаційно-педагогічних заходів, що базується на урахуванні зовнішніх і внутрішніх факторів формування мотивації студентів, спрямований на вдосконалення процесу фізичного виховання; розроблена й експериментально апробована модель поетапного формування мотивації студентів до рухової активності. У результаті опитування студентів було виявлено, що 30,67% відвідували спортивні секції й фізкультурно-оздоровчі заняття, але більша частина студентів ніколи не займалися фізкультурно-оздоровчими заняттями (69,33%), однак 64% із числа студентів, що не займаються, хотіли б відвідувати які-небудь фізкультурно-оздоровчі заняття. Запропонований комплекс заходів вміщував: вивчення причин низької ефективності організації процесу фізичного виховання студентів; характеристику умов навчального закладу (матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового потенціалу); розробку моделі поетапного формування мотивації студентів до рухової активності (рис 1).Аналіз ставлення студентів до різних форм і видів занять з фізичного виховання показав, що тільки 30,67% з них відвідують спортивні секції й фізкультурно-оздоровчі заняття, а інші 69,33% ніколи не займалися у фізкультурно-оздоровчих групах, хоча мали бажання їх відвідувати. Найбільш популярними серед студентів були заняття оздоровчими видами гімнастики (52,33%), заняття у воді (34%), ігрові види спорту (22,33%), нетрадиційні види фізичних вправ (21,33%) та ін.