Дослідження ефективності морального виховання молодших школярів. Зв’язок між рівнем вихованості дитини (сформованості моральних ставлень) та типом сім’ї. Основні методологічно-педагогічні умови, зміст та система їх формування у молодших школярів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукДисертація присвячена проблемі формування моральних ставлень молодших школярів та містить теоретичне та експериментальне дослідження ефективності морального виховання молодших школярів. Теоретично обгрунтовані психолого-педагогічні та методичні засади морального виховання особистості як оптимально значущі для успішного розвитку моральних ставлень молодших школярів. Виділено основні педагогічні умови, котрі забезпечують ефективність формування моральних ставлень молодших школярів у позаурочний час, а також визначено шляхи оптимізації процесу формування моральних ставлень у навчальному процесі засобами уроків читання, рідної мови, природознавства, діалогових стосунків у системі “вчитель-учень”; визначено критерії та рівні сформованості моральних ставлень молодших школярів; обгрунтуванно та розроблено зміст, методику та систему формування моральних ставлень молодших школярів. Формирование нравственных отношений в учебном коллективе - процесс, в котором отпечатывается характер общественных отношений, суть обществененой морали. Исследование показало, что успешное формирование нравственных отношений у младших школьников возможно только при условии единства школы, семьи, внешкольных организаций.В період соціальних перетворень, які відбуваються в нашій державі, зявилися нові проблеми, повязані з духовним розвитком громадян, джерело виникнення яких знаходиться не лише в особливостях перехідного періоду, але і в недоліках організації морального виховання підростаючого покоління, зокрема, формування такої сукупності якостей особистості, як моральна культура та її найважливіша складова - моральні ставлення. Ефективність процесу морального виховання значною мірою залежить від узгодження зусиль усіх виховних інститутів і, насамперед, школи та сімї. Аналіз літературних джерел показав, що проблема моральних ставлень особистості була обєктом роздумів філософів і педагогів минулого (М. В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що процес формування моральних ставлень молодших школярів до оточуючого світу, зокрема, до людей та до самих себе, до своїх обовязків буде більш ефективним за умови особистісно та гуманістично зорієнтованого навчання й виховання та спиратиметься на єдність виховання у дітей моральних почуттів та поведінки. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає: в уточненні і розширенні поняття “моральне ставлення”; у визначенні критеріїв морального виховання учнів початкових класів, до яких належать працьовитість, старанність, критичність, єдність слова і діла, дисциплінованість, чуйне ставлення до людей, бережливе ставлення до навколишнього тощо; у виявленні емпіричних показників (колективні: ставлення взаємодопомоги, взаємної вимогливості, взаємоповаги; особистісні: ставлення до начання, праці, громадської роботи, до товаришів та самого себе) та рівнів (високий, середній, низький) сформованості моральних ставлень молодших школярів; у розробці та апробації програми варіативного різнорівневого та диференційованого підходів до виховання моральних ставлень дітей в школі, поза школою, в сімї, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей ; у виділенні типів сімей за їх впливом на формування моральних ставлень дітей; у визначенні шляхів оптимізації процесу формування моральних ставлень у навчальному процесі засобами уроків читання, рідної мови, природознавства; у теоретичному обгрунтуванні та розробці системи формування моральних ставлень молодших школярів.У першому розділі - “Моральне ставлення особистості як наукова проблема” - представлено психолого-педагогічний аналіз літератури з проблеми дослідження, розглянуто теоретичні засади формування моральних ставлень у молодших школярів. З урахуванням цього проаналізовано зміст поняття “ставлення”, “моральне ставлення”, “моральна свідомість” та інших понять. Обгрунтована необхідність створення оптимальних умов для формування та розвитку моральних ставлень на уроках та позашкільній діяльності, розглянуто шляхи взаємодії школи та сімї у формуванні моральних ставлень молодших школярів, проаналізовано стан практичного вирішення проблеми в умовах школи. З цими та подібними уявленнями про моральні норми як форму ставлення, можна погодитись, але за однієї умови - якщо будь-яка норма є ставлення, то не будь-яке ставлення є нормою. Моральні ставлення можуть виявлятися у формі оцінки, ціннісних суджень (у вигляді схвалень або осуджень поведінки, позитивній, нейтральній або негативній позиції та ставленні до будь-якої моральної норми, правила тощо).