Математична культура та її складові, математичні здібності як основа формування математичної грамотності. Навички математичного моделювання, спроби визначення рівня математичної грамотності. Формування термінологічної та обчислювальної грамотності.
Аннотация к работе
Незаперечною є велика роль математики у житті сучасної людини, але ще у XVII столітті англійський філософ та педагог Джон Локк вважав, що математика дуже корисна для точних та послідовних міркувань. Локк поважав розумове виховання і математика для нього - головна наука, яка тренує та розвиває розум, здатність міркувати [19]. Серед характерних ознак досягнення учнем практичної компетентності, що сформульовані у діючій програмі з математики [24], є розвиток у школярів вміння створювати та використовувати нескладні математичні моделі (навички математичного моделювання). Аналіз багатьох досліджень свідчить: розглядаючи часткові питання навчання математики, часто при цьому про формування математичної культури конкретно не згадують. У першому розділі розглянуто поняття математичної культури як складової загальнолюдської культури; математичні здібності як основа математичної грамотності; досліджено різні означення «здібностей» та «математичних здібностей»; розглянуто процес мислення, зокрема математичного, та дослідницькі здібності; проаналізовано різні навчальні програми з математики з точки зору наявності в них цілей, повязаних з формуванням математичної культури; проблему ознайомлення учнів з елементами математичного моделювання як складовою частиною математичної культури; проаналізовано різні спроби визначення рівня математичної грамотності у вітчизняних та міжнародних дослідженнях (TIMSS, PISA).Дуже часто ми зустрічаємо у розмовах вчителів та методистів поняття «культура» та «математична культура». Культура (лат. colere - «населяти», «вирощувати», «сприяти», «успадковувати») - сукупність матеріальних і духовних, нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії. Поняття культура обєднує у собі науку і освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд. У середньовічній Європі слово «культура» вживалося лише у словосполученнях і означало ступінь майстерності в якій-небудь галузі, придбання розумових навичок (наприклад, cultura juris - вироблення правил поведінки, cultura scientiae - засвоєння науки, cultura literarum - вдосконалення письма). Деякі з них широко відомі: культура - це сукупність досягнень людства; усе багатство матеріальних і духовних цінностей; це інтегральний образ, що обєднує науку, освіту, літературу, мистецтво, мораль, уклад життя при визначальній ролі світогляду.Він був переконаний, що здібності не можуть існувати інакше, як у постійному процесі розвитку, а та здатність, яка не використовується людиною в практичній діяльності, з часом втрачається. Тому йдеться не стільки про «відставання» представників ізольованих від цивілізації культур за рівнем розвитку здібностей, скільки про своєрідність такого розвитку за певних соціальних умов. Провідними видами діяльності, в яких проявляються здібності, вчений вважав навчання та працю. У підручнику із загальної психології наводиться таке означення: «Здібності - це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, науковій та іншій діяльності і є необхідною умовою її успіху» [25, с. Їх роль очевидніша в «простих здібностях», наприклад, у здібності швидко виробляти рухові навички.Загальновідомо, що математика має широкі можливості для розвитку логічного мислення людини, її алгоритмічної культури, уміння моделювати ситуації. Саме тому надзвичайно важливо, щоб у процесі навчання математики у школі приділялася увага формуванню математичної культури учнів, розвитку їх математичної грамотності. У програмі з математики для 5-11 класів 2003 року зазначається, що математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, моделювати ситуації та ін. Тобто у програмі з математики 2003 року говориться лише про такі аспекти математичної культури, як алгоритмічна культура та математичне моделювання, а про інші її складові частини не згадують. У програмі також зазначається, що випускник загальноосвітнього навчального закладу має успішно застосовувати засвоєні знання в прикладному аспекті, застосовувати математичні моделі при вивченні оточуючого середовища, зокрема, в курсах фізики та інших навчальних предметів (інформатики, астрономії, хімії, біології, економіки тощо), розпізнавати проблеми, які можна розвязати математичними методами, формулювати їх математичною мовою, досліджувати та розвязувати ці проблеми, використовуючи математичні знання та методи, інтерпретувати отримані результати з урахуванням конкретних умов і цілей дослідження, виконувати статистичне оброблення отриманих результатів.У програмі з математики 2010 року для класів з поглибленим вивченням математики [44] зазначається, що вивчення математики у класах з поглибленим вивченням математики передбачає більш ґрунтовну порівняно з академічним рівнем підготовку учнів з математики в органічному поєднанні з міжпредметною інтеграцією на основі застосування математичних методів (зокрема, методу математичного моделювання). Принциповою відмінністю мети навчання ма
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Математична культура та її складові
1.1 Математична культура як складова загальної культури
1.2 Математичні здібності - основа формування математичної грамотності
1.3 Складові математичної культури
1.3.1 Математична грамотність
1.3.2 Навички математичного моделювання
1.4 Спроби визначення рівня математичної грамотності
Розділ 2. Формування математичної культури учнів
2.1 Термінологічна грамотність. Математична мова (усна, письмова)
2.2 Обчислювальна культура
2.3 Естетика графічної культури. Графічна грамотність