Аналіз структурних компонентів теоретичної моделі розвитку лідерських якостей майбутніх економістів. Основні критерії, показники та рівні сформованості лідера. Проведення психологічних тестів та анкетування студентів для визначення їх професійних умінь.
Аннотация к работе
Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Глузман Олександр Володимирович, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Захист відбудеться „25” травня 2011 року о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м.Зазначене знаходить відображення в державних документах, зокрема, у „Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір”, де наголошується необхідність приведення змісту соціально-гуманітарної підготовки студентів до вимог інформаційно-технологічного суспільства та змін, що відбуваються у соціально-економічній сфері; у Державній національній програмі „Освіта” („Україна ХХІ століття”), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті та в Указі Президента України „Про Програму роботи з обдарованою молоддю”. Але не зважаючи на увагу вчених до проблеми лідерства, питання формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки не стало обєктом окремого дослідження. Зазначене дозволяє стверджувати, що існують суперечності між: потребою формування лідерських якостей майбутніх економістів і недостатньою роботою вищих навчальних закладів у цьому напрямі; гострою необхідністю використання у професійній підготовці майбутніх економістів ідей і теорій щодо формування лідерських якостей та відсутністю розробленої методики їх формування. Актуальність проблеми, її соціальна значущість, недостатня теоретична та практична розробленість і необхідність пошуку шляхів розвязання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: „Формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки”. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження: 1) дослідити стан розробленості проблеми формування лідерських якостей особистості у вітчизняній і зарубіжній літературі й уточнити поняття „лідер”, „лідерство”, „лідерські якості”, обґрунтувати сутність і структуру поняття „лідерські якості майбутніх економістів”;У першому розділі дисертації - „Теоретичні засади формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки” - уточнено поняття „лідерство”, „лідер”, „лідерські якості”; обґрунтовано структурні компоненти поняття „лідерські якості економістів”; визначено сутність професійної підготовки майбутніх економістів, розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки. Аналіз наукових джерел щодо проблематики дослідження засвідчив, що питання лідерства, лідерів і лідерських якостей вивчалось ще з античних часів. У другому розділі - „Експериментальна перевірка методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки” - проаналізовано рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів; виявлено критерії та показники; експериментально перевірено методику формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки; проаналізовано динаміку результатів дослідно-експериметальної роботи. На етапі констатувального експерименту виділено критерії та показники сформованості лідерських якостей майбутніх економістів: мотиваційний (сформованість мотивації розвитку лідерських якостей економістів); професійний (володіння знаннями щодо принципів, методів, форм організації ефективної економічної діяльності в сучасному світі); соціокультурний (володіння навиками співпраці з членами команди); комунікативний (готовність економістів налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі); оціночний (спроможність студентів до самооцінки власної професійної діяльності).