Формування культури мислення старшокласників відповідно до вікових особливостей. Дидактичні засади формування культури мислення старшокласників. Критерії та показники рівнів розвитку культури мислення учнів старших класів. Культура поведінки дітей.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукТеоретичним підґрунтям вивчення сутності та механізмів процесу мислення можна вважати філософські дослідження Аристотеля, Ф. Суттєвий інтерес для нашого дослідження становили праці, в яких питання активізації інтелектуально-творчої діяльності в юнацькому віці розглядаються у контексті гуманістичного розвитку особистості (В.П. Вивчення педагогами, психологами, філософами і мовознавцями різних аспектів мисленнєвої діяльності дозволило визначити певні шляхи активізації того чи іншого типу миследіяння у процесі навчання учнів. Актуальність даної проблеми, її недостатня теоретична й методична розробленість зумовили вибір теми дослідження: «Формування культури мислення старшокласників засобами дослідницької діяльності». Методологічною основою дослідження стали визначальні принципи теорії наукового пізнання, положення теорії системного та синергетичного підходів до вирішення проблеми розвитку мислення учнів у навчально-виховному процесі, концепція динамічного характеру культури як процесу становлення сутнісних сил людини, методологія особистісного, діяльнісного і діалогічного підходів до реалізації педагогічних стратегій формування особистості учнів.У першому розділі - «Теоретичні основи формування культури мислення» - узагальнено психолого-педагогічні та філософські концепції формування мисленнєвої культури дітей старшого шкільного віку; уточнено поняттєво-термінологічний апарат дослідження; обґрунтовано дидактичні засади формування культури мислення старшокласників. На основі вироблених педагогами і психологами концепцій розвитку мислення школярів, а також здобутків наукової думки щодо змісту і структури дослідницької діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі, визначено такі дидактичні засади формування культури мислення (ФКМ) старшокласників: - ФКМ відбувається на основі особистого досвіду школяра, у результаті його власної діяльності, спрямованої на оволодіння ефективними способами пізнання; Так, високий рівень логічного компонента характеризується умінням виявляти у ході розмірковування складні логічні відношення і звязки між поняттями, здійснювати умовивід за аналогією, спираючись не лише на схожість властивостей предметів, а й на однорідність відношень між ними; достатній рівень - умінням здійснювати цілеспрямоване логічне співставлення абстрактних понять, у ході якого можливі незначні помилки, повязані із встановленням логічних звязків між цими поняттями; середній рівень передбачає встановлення логічних звязків між поняттями тільки після ретельного аналізу учнем власних помилкових розмірковувань при певній довільності, нелогічності розмірковувань. До комплексу навчально-методичного забезпечення, поряд з методикою дослідження рівнів сформованості культури мислення учнів, засобами для вчителів (програми, посібники, методичні рекомендації), дидактичними засобам, входить методика організації дослідницької діяльності учнів старших класів в умовах шкільного наукового товариства, яка передбачає поетапне формування знань, умінь і навичок, необхідних для оволодіння способами наукового пізнання. Якісний та кількісний аналіз ефективності впровадженого комплексу навчально-методичного забезпечення ФКМ свідчить про такі позитивні зрушення в мисленнєвій діяльності старшокласників: - щодо логічного компонента культури мислення ми виявили, що засвоєння учнями операцій мислення набуло усвідомленого характеру, старшокласники вже здатні осягнути механізм власних розумових дій у ході аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування і класифікації, вміють використовувати засвоєну операцію в нових умовах, в інших галузях знань; визначення суттєвих ознак у характеристиці обєкта, поняттєве узагальнення відбувається переважно у повному обсязі і не викликає утруднень; значно зріс інтерес до розмірковування над протиріччями, проблемами у різних галузях знань; в учнів вже сформоване уміння свідомо застосовувати форми мислення для розвязання повсякденних проблем різного рівня складності; міркування здійснюються на основі самостійного узагальнення фактів, встановлення логічних закономірностей.