Критерії, показники і рівні сформованості культури міжособистісних взаємин старших підлітків та виявлення сучасного стану її виховання в школярів у позаурочній діяльності. Розробка моделі формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М. П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. Захист відбудеться „20” грудня 2007 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.09 у Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Зростання кількості різноманітних соціальних контактів, у які вступає особистість, вимагає сформованості у неї моральних знань, умінь і навичок культури взаємин, розвитку відповідних ділових і особистісних якостей. У „Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, „Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, „Державній національній програмі „Освіта”, Конвенції ООН „Про права дитини” підкреслюється необхідність створення умов для розвитку і самореалізації кожної людини, виховання у дітей та молоді здатності протидіяти проявам бездуховності, формування умінь міжособистісного спілкування та високої культури взаємин. Актуальність представленого дослідження зумовлена необхідністю розробки й упровадження у виховний процес загальноосвітньої школи змістовних і адекватних викликам часу інноваційних технологій формування культури міжособистісних взаємин у старших підлітків, а також існуючими суперечностями: між потребою суспільства у високорозвинених, комунікабельних, творчих, із високим рівнем культури, особистостях, здатних реалізувати себе у будь-якій сфері ділових взаємин, і недостатнім рівнем розробки теоретичних аспектів культури взаємин; між вимогами сучасного суспільства щодо вияву особистістю культури взаємин у діловій і особистій сфері й відсутністю у старших підлітків знань і умінь міжособистісної взаємодії; між потребою школярів цієї вікової категорії у позитивних, змістовних взаєминах із однолітками і труднощами у виборі ними адекватної поведінки. Однак вивчення виховного процесу загальноосвітньої школи вказує на традиційність змісту й організації позаурочної діяльності старших підлітків: відсутність або епізодичність форм роботи, які спонукають школярів до активно-творчої діяльності, сприяють задоволенню їхньої потреби в спілкуванні, у взаємодії; орієнтація діяльності вихованців на результат, а не на зміст взаємин, на зовнішній аспект, а не на активізацію внутрішніх сил особистості; репродуктивний характер діяльності, позбавлений пізнавальної й особистісно розвивальної основи. Гіпотеза полягає у припущенні, що формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків набуде ефективності, якщо: - у процесі організації позаурочної діяльності забезпечуватиметься розвиток у старших підлітків когнітивної, емоційно-мотиваційної, діяльнісно-практичної, регулятивної сфер, що полягає в засвоєнні, розумінні на рівні переконання важливості набуття та використання знань і вмінь культури взаємин для успішної життєдіяльності у соціумі;У першому розділі - „Теоретичні засади формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків” - визначено базові поняття дослідження, проаналізовано стан досліджуваної проблеми у гуманітарних науках; розглянуто історико-педагогічні підходи щодо виховання культури взаємин дітей у зарубіжній і вітчизняній педагогічній науці; обґрунтовано сутність понять „культура міжособистісних взаємин старших підлітків”, „формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків”; розкрито структуру культури міжособистісних взаємин старших підлітків; охарактеризовано особливості міжособистісних взаємин старших підлітків із дорослими та однолітками у позаурочний час. Дослідники стверджують, що співбуття людини з іншими має ґрунтуватися на діалогічній взаємодії, гуманних учинках у взаєминах, які визначаються ціннісним сприйняттям іншої людини, сформованою потребою ставитися до іншого як до цінності (Є. З огляду на це, ми вважаємо, що формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків передбачає системну діяльність учителів, батьків, школярів, інших субєктів виховної діяльності щодо створення у позаурочний час оптимальних умов для задоволення потреби школярів у самореалізації, самоствердженні у взаєминах із іншими, розвитку позитивної самооцінки й оцінки інших, включення їх у активну пізнавальну діяльність із оволодіння знаннями про сутність, способи прояву культури взаємин, вироблення відповідних поглядів, переконань, формування умінь, навичок, звичок поведінки, розвиток вольових зусиль щодо дотримання культури взаємин.