Характеристика основних принципів релігійного становлення культу київських князів. Дослідження символічного ототожнення суб’єктів співставлення як способу відтворення образів святих і форми екзегези, що дозволяє глибше розкрити їхню духовну сутність.
Аннотация к работе
Одеський національний університет ім.У статті обєктом вивчення виступають Служба святим мученикам Борису і Глібу, Служба на перенесення мощів Бориса і Гліба, Служба князю Володимиру та Служба княгині Ользі. 69-74]), Служба на перенесення мощів Бориса і Гліба (автор твору невідомий, однак, можливо, служба була створена у 1110-х рр. у Видубицькому монастирі кимось з оточення тодішнього ігумена Сильвестра, який мав тісні звязки з Володимиром Мономахом, головним ініціатором перенесення мощів своїх святих предків - Бориса і Гліба [19, с. Гімнограф тільки одного (!) разу називає мучеників мирськими іменами Борис і Гліб, і девять (!) разів вживає християнські, отримані у хрещенні, імена Роман і Давид (у інших києворуських творах, присвячених Борису і Глібу, такої диспропорції мирських та хрестильних імен не спостерігається): «Въсия днесь преславная память ваю мученика Христова, Романе и Давиде, съзывающи нас к похвалению Христа Бога нашего» [16, с. Тож автор наголошує на новому, релігійному, статусі князів, які сприймаються вже не просто синами київського правителя, а вірними ревнителями Божими, адже, за церковною традицією, успадкованою на Русі, «хрестильні» імена мали підкреслювати духовне переродження особистості, її молитовний звязок з Богом [6, с. У Службі на перенесення мощів Бориса і Гліба символізація допомагає гімнографу відтворити образи не тільки святих князів та їхнього кривдника, а й образ міста, в якому мають зберігатися мощі мучеників.