Історія формування зовнішньополітичної стратегії Сполучених Штатів Америки за часів президентства Джорджа Уокера Буша. Аналіз антитерористичної співпраці з Росією та державами Центральної Азії в роки першої адміністрації. Підтримка нових демократій.
Аннотация к работе
Київський національний університет ім.Ця стратегія заохотить політичні маневри і дипломатичні дії, запобігаючи появі ворожої коаліції, яка може оспорити пріоритет Америки, не кажучи вже про віддалену можливість для будь-якої одної держави спробувати зробити це», - йдеться в статті Бжезінського «Геостратегія для Євразії» 1997 р. «Ми продовжуємо усвідомлювати, що загальні сили держав, які раніше формували Радянський Союз, залишаються найбільшим військовим потенціалом на території Євразії, і ми не закриваємо очі на загрозу стабільності в Європі, яку представляє сплеск націоналістичних настроїв у Росії або спроби приєднати до Росії нові незалежні республіки - Україну, Білорусь і, можливо, інші...», - зазначалося у тексті «доктрини Вулфовіца» [3, с. У цілому положення «доктрини Вулфовіца» щодо пострадянських держав виявилися актуальними для США і в наступному десятилітті, хоча б тому, що проблема демократизації пострадянського простору залишилася, від Росії виходила загроза територіальній цілісності і суверенітету сусіднім державам, Москва прагнула закріпити статус великої держави шляхом побудови своєї «сфери впливу» на теренах СНД, що було претензією на регіональне лідерство та ін. Щодо пострадянського простору був проголошений принцип «геополітичного плюралізму», демократизації, недопущення приєднання нових незалежних держав до Росії. Росії у статті був присвячений розділ «Російська слабкість», в якому Райс, хоча і закликала визнати Росію великою державою, характеризувала слабкість цієї держави як головну загрозу інтересам США.