Розгляд основних характеристик комунікативної культури як професійної цінності сучасного студентства. Знайомство з етапами розробки технології формування комунікативної культури студентів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу, аналіз проблем.
Аннотация к работе
Формування комунікативної культури студентів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу комунікативний культура студент гуманітарнийНезважаючи на значний інтерес дослідників до проблеми комунікації, питання про особливості формування комунікативної культури майбутніх спеціалістів та розвиток складових комунікативної культури, які визначають здатність молодого спеціаліста до самореалізації й адаптації у суспільних відносинах, вимагають поглибленого вивчення. Необхідність вивчити сутність педагогічних, психологічних та соціальних явищ, поєднаних поняттям «комунікативна культура», визначити місце їх у процесі формування особистості студента як майбутнього фахівця, виявити шляхи формування комунікативної культури студентів вищої школи зумовила вибір теми дослідження «Формування комунікативної культури студентів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу». Методологічну основу дослідження становлять найважливіші наукові положення філософії, соціології, педагогіки, психології про загальну культуру як рівень розвитку суспільства, творчості та здібностей людини; про спілкування як визначальну умову існування й соціалізації особистості, фактор її формування й розвитку, сферу самоствердження та реалізації можливостей, засіб виховання її системи цінностей; а також положення психології спілкування, психологічної теорії особистості, психолінгвістики, які висвітлюють системний підхід до процесів і явищ, взаємозвязок практичної й розумової діяльності, комунікативно-діяльнісний підхід до формування особистості, взаємозвязок діяльності та спілкування, теорію формування особистості і закономірності її розвитку, гуманістичний підхід до особистості як субєкта виховання та до колективу. З метою виконання накреслених завдань були використані теоретичні й емпіричні методи дослідження: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної, соціологічної, навчальної, методичної літератури і періодичних видань з питань формування комунікативної культури для визначення її сутності й компонентів; зіставлення та порівняння даних теоретичного аналізу з метою обгрунтування системи формування комунікативної культури майбутніх спеціалістів; педагогічний прогноз і моделювання експериментальних даних, систематизація теоретичного та емпіричного матеріалу для вивчення особливостей формування комунікативної культури майбутніх спеціалістів; діагностичні методи (анкетування, тестування, опитування, експертної оцінки, бесіди, спостереження) з метою встановлення рівнів сформованості компонентів комунікативної культури; прогностичні методи (узагальнення досвіду організації навчальної та методичної роботи викладачів вищої школи), експеримент констатуючий, формуючий і контрольний з метою перевірки технології формування комунікативної культури майбутніх спеціалістів, метод якісного і кількісного аналізу експериментальних даних, статистична обробка експериментального матеріалу для визначення валідності та надійності одержаних результатів, порівняння експериментальних даних з вихідними. На підставі вивчення педагогічної, психологічної, соціологічної літератури проаналізовано сутність, зміст, основні характеристики комунікативної культури як професійної цінності сучасного студентства, розглянуто наукові підходи до розкриття складових компонентів цієї культури, виявлено і схарактеризовано специфіку її формування в майбутніх спеціалістів, розроблено технологію формування комунікативної культури у процесі вивчення студентами предметів гуманітарного циклу.У дисертації наведене теоретичне обгрунтування і нове вирішення проблеми формування комунікативної культури студентів вищої школи завдяки підходу, згідно з яким комунікативна культура розглядається як одна із професійних цінностей майбутнього спеціаліста та шлях до самореалізації в суспільних відносинах. Обгрунтовано, що комунікативна культура молодого спеціаліста з вищою освітою являє собою систему поглядів та дій, яка слугує індивіду моделлю орієнтації для задоволення потреб самореалізації та способом досягнення цілей у спілкуванні з іншими людьми. Культуру спілкування майбутніх спеціалістів характеризують такі показники: вміння слухати, досвід планування, стратегічне мислення, здатність ясно мислити в умовах стресової ситуації, особиста проникливість, самовпевненість, здатність до обєктивного аналізу й самоаналізу та до класифікації й розподілу знань, внутрішнє прагнення досягти мети, натхнення, образне мислення, здатність до ризику, наполегливість у досягненні мети, націленість на самоосвіту, вміння переконувати, а також міміка, жести, зовнішній вигляд, загальне враження, швидкість реакції на репліку партнера в ході комунікації.