Сутність комунікативної компетенції. Навчально-мовленнєві ситуації в процесі формування комунікативної компетенції. Технологія формування комунікативної компетенції студентів-іноземців у процесі навчання. Експериментальна перевірка етапів технології.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.Велике значення у вивченні цього питання мають теоретичні дослідження, в яких комунікативна компетенція ототожнюється зі здібностями в оволодінні мовою (Є.О.Аршавська, М.М.Вятютнєв, Д.І.Ізаренков, Д.Крістел, О.В.Рябоконь, С.Савіньон та інші), розглядається як знання, уміння і навики, необхідні для оволодіння іноземною мовою (Н.І.Гез, О.Ю.Константинова, Ю.Федоренко, Д.Хаймс тощо), вивчається на рівні компонентів, що входять до її структури (М.М.Вятютнєв, Н.І.Гез, Д.І.Ізаренков, С.В.Козак, М.Левенстоун, І.Р.Максимова, Р.П.Мільруд, С.Савіньон, Ю.Федоренко і інші). Аналіз навчального процесу на підготовчих факультетах іноземних студентів свідчить про те, що здебільшого студенти-іноземці набувають окремих умінь (читають, переказують тексти, відповідають на питання, виконують письмові вправи і т. ін.), які не охоплюють всіх боків діяльності студентів на першому курсі у ВНЗ, тобто не відображають цілісної навчально-професійної діяльності. Отже, незважаючи на незаперечну важливість усіх наукових досліджень у цій галузі ступінь розробки проблеми формування комунікативної компетенції студентів-іноземців підготовчих факультетів є недостатнім, вимагають обґрунтовування компоненти її змісту з урахуванням нових підходів до процесу навчання, необхідно відшукати найефективніші засоби навчання, уточнити критерії, показники і рівні комунікативної компетенції, важливо також розробити технології формування комунікативної компетенції студентів-іноземців тощо. Це приводить до виникнення суперечностей: 1) між теоретичними розробками проблеми комунікативної компетенції і відсутністю технологій їх реалізації у практиці підготовки іноземних студентів у ВНЗ; 2) між змістом робочих програм підготовчих факультетів і фактичним рівнем оволодіння студентами-іноземцями знаннями і уміннями. Таким чином, недостатня розробленість проблеми, обєктивні вимоги до комунікативної компетенції іноземних студентів підготовчих факультетів ВНЗ та необхідність подолання суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Формування комунікативної компетенції студентів-іноземців підготовчих факультетів у процесі навчання».Зважаючи на різне трактування термінів «компетенція» і «компетентність», уважаємо за необхідне розглянути значення цих двох понять. Аналізуючи визначення термінів «компетенція» і «компетентність», поданих у «Тлумачному словнику» С.І.Ожегова [71], можемо зробити висновок, що ці два поняття співвідносяться між собою як дуже близькі. У понятті «компетенція» на перший план виступає значення «галузь знань або коло питань», а в понятті «компетентність» - значення «знання, досвід, поінформованість». Ураховуючи те, що термін «компетенція» прийшов у російську й українську мови з американської лінгвістики, ми звернулися до «Великого російсько-англійського словника», в якому обидва терміни - і «компетенція», і «компетентність» - перекладаються одним словом - competence [10, с.248]. Оскільки в науковій літературі загальновизнаним є поняття «компетенція» в першому значенні поняття «компетентність», у дипломі використовуватимемо цей термін у значенні «знання, досвід, поінформованість».Таким чином, по-різному визначаючи родову приналежність навчально-мовленнєвої ситуації, автори чітко вказують на єдність компонентів навчально-мовленнєвої ситуації, її динамічний і стимулюючий характер. В основу нашого розуміння навчально-мовленнєвої ситуації в начально-професійній сфері покладено визначення цього поняття Є.І.Пасовим і Г.В.Рожковою, а також висновки, зроблені з аналізу понять «ситуація», «мовленнєва ситуація». Досліджуючи значення і роль навчально-мовленнєвої ситуації у процесі навчання мовлення іноземною мовою, учені відзначають, що будь-яка навчально-мовленнєва ситуація є мікротемою мовлення, що дозволяє значно розширити номенклатуру тем, які здебільшого викладаються на занятті, і цим самим, виробити у студентів уміння продукувати мовлення за різних умов [100]. За принципом парного протиставлення класифікує ситуації Т.Є.Сахарова: 1) мікро-і макроситуації; 2) природні ситуації і ситуації штучно створені; 3) ситуації, зумовлені формою хвилювання і ситуації, зумовлені зовнішніми обставинами, які в них відображаються; 4) экстралінгвістичні і лінгвістичні ситуації. Ситуації на її думку, можуть бути: 1) повністю керовані викладачем (і тема, і мовленнєвий матеріал добираються і визначаються ним); 2) ситуації, частково керовані викладачем (студентам окреслюється тема і час, але мовленнєвий матеріал пропонується частково, і вони повинні зуміти використати мовленнєвий матеріал, засвоєний ними раніше: при цьому викладач широко залучає різні ситуативні стимули і сигнали); 3) вільні ситуації (добір і мовленнєве наповнення здійснюється студентами, викладач лише контролює їхню діяльність, звертаючи увагу на те, щоб на занятті усна комунікація між студентами реалізувалася в межах визначеної теми без порушення мовленнєвих норм) [90, с.32].
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні питання формування комунікативної компетенції студентів-іноземців
1.1 Сутність комунікативної компетенції
1.2 Навчально-мовленнєві ситуації в процесі формування комунікативної компетенції
1.3 Технологія формування комунікативної компетенції студентів-іноземців
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ 2. Дослідно-експериментальна робота із формування комунікативної компетенції студентів-іноземців підготовчих факультетів
2.1 Загальні питання організації і проведення експериментальної роботи
2.2 Експериментальна перевірка етапів технології формування комунікативної компетенції студентів-іноземців
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження