Організаційно-економічний механізм формування компетенцій в системі підготовки інноваційно орієнтованих фахівців. Фінансове забезпечення розвитку інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг. Аналіз стимулювання інноваційної активності працівників.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНОГО ФАХІВЦЯ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИРобота виконана на кафедрі обліку і аудиту Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Шаульська Лариса Володимирівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри управління персоналом і економіки праці. кандидат економічних наук, професор Петюх Василь Миколайович, Київський національний університет імені Вадима Гетьмана МОН України, професор кафедри управління персоналом і економіки праці. Захист відбудеться 25 червня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м.Багато в чому це стосується реалізації інноваційних підходів до навчання, у тому числі компетентнісного, який характеризується переорієнтацією результату освіти з понять «знання, уміння, навички» на поняття «компетенція». Необхідність забезпечення відповідності якісних рис трудового потенціалу потребам соціально-економічного та інноваційного розвитку обумовлює важливість дослідження процесів їх формування, розвитку та реалізації. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України - держбюджетної теми «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (номер держреєстрації 0106U012389, 2006-2010 рр.), в рамках якої автором розроблено напрями розвитку трудового потенціалу в системі договірного регулювання трудових відносин. Дослідження виконувалось також відповідно до госпдоговірної тематики Донецького національного університету: на замовлення Донецького обласного центру зайнятості здійснено дослідження на тему «Розробка середньострокової стратегії забезпечення економіки області висококваліфікованими робочими кадрами» (№436, 2008 р.), в рамках якого визначено особливості формування та використання трудового потенціалу в регіоні (на прикладі Донецької області). При вирішенні поставлених задач було використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: аналізу і синтезу, формальної і діалектичної логіки, діалектичний, історичний і логічний підходи (для обґрунтування теоретичних основ компетентнісного підходу, систематизації та розробки класифікації компетенцій, оцінки їх ролі у забезпеченні економічного зростання), комплексного, системного, структурно-функціонального аналізу (при вивченні сутності поняття «компетенція», обґрунтуванні методичних основ процесу формування компетентності працівників, розробці рекомендацій щодо стимулюванні інноваційної активності працівників), узагальнення (при дослідженні досвіду кадрової політики в сфері розвитку трудового потенціалу), статистичного аналізу (для аналізу освітянської сфери в України та визначення впливу якісних рис працівників на економічний розвиток) та ін.В першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження компетентнісного підходу» досліджено методологічні основи компетентнісного підходу щодо формування трудового потенціалу, теоретичні основи забезпечення відповідності якісних рис трудового потенціалу потребам інноваційного розвитку економіки, визначено компетенції працівника інноваційного типу. Гришанова та ін.) дозволив виділити три етапи становлення компетентнісного підходу: перший етап (1960-1970 рр.) характеризується введенням у науковий обіг категорії «компетенція», розмежуванням понять компетенція і компетентність; другий етап (1970-1990 р.) характеризується використанням категорії компетенція і компетентність у теорії й практиці навчання, розробкою змісту поняття «соціальні компетенції/компетентності»; третій етап розвитку характеризується тим, що в документах, матеріалах ЮНЕСКО окреслюється коло компетенцій, які повинні розглядатись як бажаний результат освіти.