Вивчення наукової літератури та основних теоретико-методологічних позицій щодо проблеми формування творчої особистості майбутнього вчителя музики. Встановлення рівня сформованості художньо-творчих умінь студентів у диригентсько-хоровій діяльності.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукУ дисертації досліджується проблема формування художньо-творчих умінь майбутніх вчителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки на музичних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів. Інтерпретовано поняття “художньо-творчі уміння”, розкрито теоретичні аспекти процесу формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики, доведено залежність ефективності формування художньо-творчих умінь від доцільної організації навчально-педагогічної, художньо-пізнавальної та музично-виконавської діяльності, проаналізовано педагогічні проблеми та виявлено умови формування художньо-творчих умінь, визначено компоненти, критерії та рівні сформованості цих умінь, розроблено організаційно-методичну систему формування художньо-творчих умінь майбутніх вчителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки. В работе осуществлен анализ научной литературы по исследуемой проблеме; раскрыты теоретические аспекты процесса формирования художественно-творческих умений будущих учителей музыки; определена зависимость эффективности формирования художественно-творческих умений от специально организованной учебно-педагогической, художественно-познавательной и музыкально-исполнительской деятельности; выявлены условия формирования художественно-творческих умений; проанализированы особенности формирования художественно-творческих умений в дирижерско-хоровой деятельности. Критериальными характеристиками художественно-творческих умений студентов в процессе дирижерско-хоровой подготовки являются смысловые параметры означенных компонентов, а именно: эмоционально-ценностное отношение к творческой деятельности; стремление к самовыражению; способность генерировать идеи; оригинальность действий; умения художественно-коммуникативного общения; способность исполнять различные виды импровизаций; умение вербально и музыкально интерпретировать; сочинять музыку; артистизм; способность к самоанализу. Предложенная организационнометодическая система предусматривает поэтапное повышение уровня сформированости художественно-творческих умений в последовательности: формирование направленности личности музыканта на систематическое освоение новой информации педагогического и специально музыкального характера, овладение необходимым объемом теоретических положений (эмоционально-перцептивный этап); формирование умений освоения выразительно-смысловых значений творческого процесса, основ творческого мышления, развитие способности к передаче в самостоятельной творческой деятельности объективно выраженных музыкальных закономерностей и использование их в исполнительстве и педагогической деятельности, формирование умений импровизации и интерпретации (интеллектуально-смысловой этап); активное участие студентов в творческо-композиторской деятельности (сочинение музыкальных сказок), в работе созданного на базе экспериментальной группы музыкально-хорового театра, творческое использование приобретенных умений во время педагогической практики (творческо-исполнительский этап).Зростання сучасних вимог до фахової підготовки працівників музично-педагогічної сфери зумовлює необхідність розвитку творчої особистості майбутнього вчителя музики, одним із вагомих чинників якого є цілеспрямоване формування художньо-творчих умінь. Разом з тим, доводиться констатувати, що численні дослідження окремих аспектів проблеми формування художньо-творчих умінь у процесі диригентсько-хорової підготовки не дають завершеної, логічно обґрунтованої картини їхнього формування як цілісного процесу. Соціальна та педагогічна значущість проблеми, її недостатня теоретична та методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки”. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці організаційно-методичні системи формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики в процесі диригентсько-хорової підготовки. Гіпотеза дослідження: ефективність формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у диригентсько-хоровій підготовці зростатиме за умови впровадження ціннісного та особистісно зорієнтованого підходів до навчально-виховного процесу, цілеспрямованого розвитку емоційно-креативного ставлення студентів до диригентсько-хорової діяльності; забезпечення їх творчої самореалізації в процесі самостійного конструювання змісту і способів творчої діяльності.