Наукове обґрунтування методики формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики на основі українського фольклору та синкретично-цілісного сприймання його образів. Педагогічна інтерпретація та склад художньо-образного мислення.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П ДрагомановаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Роботу виконано в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України, м. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент РЕБРОВА Олена Євгенівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, доцент кафедри музично-інструментальної підготовки. Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет імені Г.Сковороди, кафедра музично-інструментальної підготовки вчителя, Міністерство освіти і науки України, м. Захист відбудеться “_6_ “_травня__ 2003 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Однак, сьогодні мало досліджень, спрямованих на розкриття цілісного змісту художньо-символічної образності фольклору, зясування механізмів впливу фольклору на формування художньо-образного мислення школярів та вивчення педагогічних шляхів керування процесом осягнення дітьми художньої образності фольклору. Складність вирішення проблеми формування художньо-образного мислення на уроках музики зумовлюється низкою суперечностей: • між потребами гуманітарно-естетичного спрямування навчально-виховного процесу уроків музики і реальним станом викладання цього предмету в школах; Соціальна та педагогічна значущість проблеми формування художньо-образного мислення, її недостатня теоретична та методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики”. Гіпотеза дослідження: результативність процесу формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики засобами фольклору зростатиме, якщо забезпечити: трактування та сприймання фольклору як синкретичної цілості, органічно повязаної із світом людини та природи (недопустимість сегментації фольклору для “вивчення” його окремих частин); Відповідно до мети та гіпотези було визначено такі завдання: уточнити сутність поняття “художньо-образне мислення”, дати його педагогічну інтерпретацію в контексті вікових особливостей молодших школярів та визначити роль художньо-образного мислення у формуванні цілісного сприйняття світу дітьми;У першому розділі - “Теоретичні основи формування художньо-образного мислення учнів засобами фольклору” проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, культурологічну, мистецтвознавчу літературу з питань художньо-образного мислення. На основі аналізу праць було уточнено поняття “художньо-образного мислення” й дано його педагогічну інтерпретацію; зясовано структурні компоненти художньо-образного мислення; визначено характерні риси мислення дітей молодшого шкільного віку; розглянуто художньо-символічну образність фольклору і його роль у формуванні художньо-образного мислення молодших школярів; Вивчення зазначених аспектів даної проблеми дало можливість уточнити, що художньо-образне мислення - це різновид асоціативно-образного мислення, повязаний з тим чи іншим видом мистецтва чи з його синтезом; це процес оперування думками і почуттями на основі сприймання художнього образу і особистого життєвого досвіду. Структура художньо-образного мислення молодших школярів в дисертації розглядається як сукупність таких функціональних компонентів: мотиваційно-ціннісний, який означає вияв усвідомленої установки учнів на сприймання образів мистецтва та їх художню оцінку; У другому розділі “Експериментальне дослідження процесу формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики засобами фольклору” констатується стан розвитку художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики, розкривається зміст та результати формуючого експерименту.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні змісту і структури художньо-образного мислення молодших школярів та експериментальної перевірки методики його формування засобами фольклору. Структурними компонентами моделі художньо-образного мислення визначено мотиваційно-ціннісний, емоційно-емпатичний, раціонально-когнітивний та творчо-діяльнісний, які охоплюють процес художньо-образного мислення в єдності усвідомленої установки на сприйняття образів мистецтва, емоційно-естетичного їх переживання, оперування мистецькими знаннями, активною діяльністю уяви і фантазії учнів.