Впровадження фольклору в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи як один з пріоритетних напрямків, аналіз особливостей. Загальна характеристика основних проблем формування художньо-образного мислення на уроках музики засобами фольклору.
Аннотация к работе
Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики фольклор навчальний загальноосвітній школаОднак, сьогодні мало досліджень, спрямованих на розкриття цілісного змісту художньо-символічної образності фольклору, зясування механізмів впливу фольклору на формування художньо-образного мислення школярів та вивчення педагогічних шляхів керування процесом осягнення дітьми художньої образності фольклору. Соціальна та педагогічна значущість проблеми формування художньо-образного мислення, її недостатня теоретична та методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики». Відповідно до мети та гіпотези було визначено такі завдання: уточнити сутність поняття «художньо-образне мислення», дати його педагогічну інтерпретацію в контексті вікових особливостей молодших школярів та визначити роль художньо-образного мислення у формуванні цілісного сприйняття світу дітьми; Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні залежності процесу формування художньо-образного мислення молодших школярів від збагачення життєвого досвіду дитини (накопичення «бази даних»), від здатності уявляти, відчувати спільність між образами мистецтва й образами життя; у розкритті феномену фольклорної образності і важливості збереження цілісного підходу, щодо реалізації педагогічних завдань; у розробці та експериментальній перевірці методики формування художньо-образного мислення на уроках музики засобами фольклору. На основі аналізу праць було уточнено поняття «художньо-образного мислення» й дано його педагогічну інтерпретацію; зясовано структурні компоненти художньо-образного мислення; визначено характерні риси мислення дітей молодшого шкільного віку; розглянуто художньо-символічну образність фольклору і його роль у формуванні художньо-образного мислення молодших школярів;У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні змісту і структури художньо-образного мислення молодших школярів та експериментальної перевірки методики його формування засобами фольклору. Художньо-образне мислення виявляється у вмінні впізнавати спільне і відмінне, зіставляти, бачити і відчувати єдність цілісних явищ або окремих ознак життя і мистецтва; в осягненні дітьми художніх образів як ціннісного відображення дійсності; у виконавсько-творчій діяльності. Структурними компонентами моделі художньо-образного мислення визначено мотиваційно-ціннісний, емоційно-емпатичний, раціонально-когнітивний та творчо-діяльнісний, які охоплюють процес художньо-образного мислення в єдності усвідомленої установки на сприйняття образів мистецтва, емоційно-естетичного їх переживання, оперування мистецькими знаннями, активною діяльністю уяви і фантазії учнів. До прямих критеріїв віднесено мотиваційно-ціннісний, емоційно-емпатичний, раціонально-когнітивний та творчо-діяльнісний, що мають на меті визначення ступеня розвитку у дитини схильності до художньо-образного мислення, бажання займатись мистецтвом; виявлення її обізнаності в питаннях мистецтва; зясування міри здатності учнів до інтенсивного та адекватного переживання і оцінки художніх образів; до активного оперування художніми образами чи їх елементами; до проявів уяви і фантазії в процесі музично-виконавської діяльності. Показниками сформованості художньо-образного мислення учнів визначено такі як: наявність концентрованої уваги і зосередженості в процесі сприймання навчального матеріалу і виконавської діяльності школярів; повнота відповіді учнів на запитання вчителя про фольклорні явища, елементи музичної грамоти, про доступні дітям мистецькі закономірності; адекватність словесних характеристик змісту художніх образів; спроможність до розпізнавання і розшифрування метафор у різноманітних художніх творах; вияв зацікавленого ставлення до сприймання і відтворення мистецтва, зокрема фольклору; відповідність міміки і жестів характеру художніх образів при їх сприйманні чи відтворенні; активність у процесі музично-художньої діяльності на уроці.