Основні критерії, показники та рівні сформованості художньо-конструкторських знань та умінь в учнів старшого шкільного віку. Розробка та апробація змісту навчального модуля "Основи проектування одягу" для профільного навчання учнів 10-11 класів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, директор Інституту природничо-математичної та технологічної освіти Захист відбудеться 27 січня 2010 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.04 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Тому набуває актуальності проблема оволодіння учнями художньо-конструкторськими знаннями та вміннями. На важливості переорієнтації та оновлення системи трудового навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів наголошено й у Державному стандарті освітньої галузі “Технологія”, де підкреслено необхідність внесення істотних змін в організацію та методику занять, які були б спрямовані на формування в учнів, насамперед, знань, умінь і якостей, потрібних їм для входження в сучасне високотехнологічне, інформаційно насичене суспільство. Формування художньо-конструкторських знань і вмінь у процесі технологічної освіти сприятиме розвитку творчих індивідуальних можливостей кожного учня, формуванню не тільки професійних знань і вмінь, а й здатності сприймати нову інформацію, проектувати свою діяльність і виконувати поставлені завдання, враховуючи естетичний та технічний аспекти в їх єдності. Насамперед, це суперечності між: зростанням потреб ринку праці у кваліфікованих фахівцях, здатних самостійно приймати рішення, та недостатньою підготовкою їх до такої діяльності в загальноосвітній школі; підвищенням вимог до рівня профільної підготовки старшокласників і станом організації технологічного навчання в загальноосвітніх школах; зростанням вимог до художньо-конструкторської діяльності старшокласників у процесі профільної підготовки зі швейної справи у загальноосвітніх навчальних закладах та недостатнім її науково-методичним забезпеченням. Так, актуальність і недостатня розробленість цієї проблеми в теорії та практиці трудового навчання, наявні суперечності, необхідність її подальшого дослідження й обумовили вибір теми дисертації: “Формування художньо-конструкторських знань та вмінь старшокласників у процесі проектування і виготовлення швейних виробів”.У першому розділі - “Теоретичні засади формування художньо-конструкторських знань та вмінь старшокласників” - здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми; на основі психолого-педагогічних досліджень уточнено сутність понять “художньо-конструкторська діяльність”, “художньо-конструкторські знання та вміння”; проаналізовано процес і результати констатувального експерименту, розроблено критерії оцінювання та рівні сформованості художньо-конструкторських знань і вмінь; визначено психолого-педагогічні умови, що впливають на їх формування у процесі профільного навчання. До художньо-конструкторських знань нами віднесено: знання художньо-конструкторського аналізу швейних виробів (виявлення переваг і недоліків форми, зовнішнього вигляду виробу, доцільності, зручності користування (ергономічності)); основних понять художнього конструювання (формоутворення і композиція одягу, колір, його роль у композиції, принципи застосування в художньому конструюванні одягу, значення художнього конструювання для сучасного швейного виробництва і т. і.); основних вимог художнього конструювання до промислових виробів (функціональні, ергономічні, естетичні, технологічні, економічні); основних принципів художнього конструювання (єдність утилітарного та естетичного, вибір рішення на основі альтернативності, логічність та цілеспрямованість творчого пошуку); способів різних видів художньо-конструкторської діяльності (художньо-конструкторське проектування, ескізування, моделювання, евристичний пошук і т. ін.); етапів художньо-конструкторського проектування та виділені наступні художньо-конструкторські вміння: аналізувати швейні вироби (виявляти переваги та недоліки форми, зовнішнього вигляду; визначати функціональне призначення; бачити пропорції, гармонію окремих деталей з іншими і виробу в цілому відповідно до вимог художнього конструювання); користуватися технічним малюнком і ескізом під час ілюстрації творчої думки, знаходити найінформативніший варіант відображення задуманої форми швейного виробу; враховувати функціональні, ергономічні, естетичні і технологічні вимоги в процесі художньо-конструкторського проектування; дотримуватись принципів художньо-конструкторської діяльності; застосовувати евристичні методи художнього конструювання під час вирішення художньо-конструкторських завдань; дотримуватись етапів художньо-конструкторського проектування.