Формування художніх потреб у студентів педагогічних спеціальностей засобами художньої літератури як умова духовної безпеки особистості і суспільства - Статья
Формування художніх потреб як основа художнього виховання. Формування потребнісно-мотиваційної сфери. Характеристика різновидів духовної вихованості як основи духовної безпеки особистості. Пошук нових підходів до побудови змісту педагогічної освіти.
Аннотация к работе
УДК 37.036 формування художніх потреб у студентів педагогічних спеціальностей засобами художньої літератури як умова духовної безпеки особистості і суспільстваВстановлено, що особливу роль у професійній підготовці студентів педагогічних спеціальностей грають педагогічні дисципліни: «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Педагогічне спілкування» («Комунікативні процеси у педагогічній діяльності», «Культура взаємодії викладачів і студентів»), «Педагогічна майстерність та імідж викладача вищої школи», варіативний курс «Художня література в педагогічній діяльності». Автор робить висновок, що формування художніх потреб у студентів педагогічних спеціальностей засобами художньої літератури є умовою духовної безпеки як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Зязюн) відзначають, що вивчення педагогічних дисциплін необхідно будувати, враховуючи звязки освіти, науки і мистецтва; підкреслюють значущість комплексу мистецтв у духовному вихованні і становленні підростаючого покоління (Г. П. Тож, одним із джерел, що допоможе майбутньому вчителеві осягнути дитинство в його неповторності, себе як особистість, себе в професії і житті, у взаємодії із дітьми, із світом; вплинути на корекцію особистісних якостей студентів, систему їх цінностей; створить умови для розвитку їх творчих здібностей, творчого мислення (логічного, критичного, образного), емоційно-емпатійної сфери; сприятиме розвитку і становленню професійно-педагогічної компетентності у вирішенні педагогічних завдань тощо, є художня література. Він пропонує влучну загальнопедагогічну модель формування і розвитку художніх потреб школярів, що складається з наступної системи: розвиток сенсорної культури і емоційного світу розвиток здатності адекватного сприйняття художнього образу мистецтва на основі вивчення його специфіки, що сприяє перетворенню потенційних можливостей мистецтва в реальні фактори впливу на особистість залучення школярів в активну художньо-творчу діяльність обєктивації або субєктивації в освітній парадигмі П - П - Д (потреба - переживання - дія), тобто шлях від регульованої цілеспрямованості дій до зміни всієї сукупності переживань, а в підсумку - формування, закріплення і розвиток стійких індивідуальних потреб [1, с.