Порівняння граматичних явищ контактуючих мов. Аналіз вимог до підготовки перекладача. Формування граматичних навичок говоріння німецькою як другою іноземною мовою. Виявлення вірогідної інтерференції. Розробка моделі навчання, вправ і критеріїв оцінювання.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України. Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри методики викладання іноземних мов Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Захист відбудеться «30» березня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680 Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680 Київ, вул.Навчання ІМ2 становить одну з актуальних проблем сучасної методики, якій присвячено значну кількість вітчизняних та зарубіжних наукових праць, де досліджуються загальні проблеми навчання ІМ2: психолінгвістичні закономірності оволодіння ІМ2 (А.А. З огляду на те, що процес навчання ІМ2 певною мірою відрізняється від навчання ІМ1, оскільки відбувається в умовах штучного субординативного трилінгвізму й інтенсивного використання студентами наявного в них мовленнєвого та лінгвістичного досвіду, на особливу увагу заслуговує проблема формування граматичних навичок говоріння НМ як ІМ2 у майбутніх перекладачів, недостатня сформованість яких суттєво впливає на рівень розвитку мовленнєвої компетенції в говорінні. Недосконалість навчального процесу з НМ як ІМ2 негативно впливає на рівень володіння студентами німецькомовною комунікативною компетенцією, в той час як Програмою підготовки майбутніх перекладачів з НМ як ІМ2 у МВНЗ вже на першому році навчання передбачено забезпечення нормативно-правильного, функціонально-адекватного володіння вміннями читання, аудіювання, письма й говоріння (рівень А2) з урахуванням професійної мети, яка зводиться до специфічного поєднання цих умінь у частковій та постійній координації двох мовних систем і паралельних мовленнєвих дій двома мовами (Curriculum fur den sprachpraktischen Deutschunterricht an padagogischen Fakultaten der Universitaten und padagogischen Hochschulen 2004). Для досягнення поставленої мети були застосовані такі методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел з методики викладання ІМ, психології, педагогіки, лінгвістики та психолінгвістики за темою дослідження; аналіз чинних програм для навчання НМ як ІМ2 у МВНЗ; узагальнення досвіду з навчання ІМ2 у МВНЗ; тестування з метою: а) виявлення у студентів типових граматичних помилок у НМ як ІМ2; б) визначення доекспериментального та післяекспериментального рівнів сформованості граматичних навичок говоріння НМ як ІМ2 у майбутніх перекладачів; експеримент з метою перевірки ефективності запропонованої методики формування граматичних навичок говоріння НМ як ІМ2 у майбутніх перекладачів на першому році навчання; статистична обробка результатів експериментального навчання. Практичне значення дослідження полягає в здійсненні зіставного аналізу граматичних систем НМ, АМ та УМ, в розробці комплексів вправ для формування граматичних навичок говоріння НМ як ІМ2 у майбутніх перекладачів на першому році навчання; у побудові моделі організації процесу формування граматичних навичок говоріння НМ після АМ та укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо формування граматичних навичок говоріння НМ як ІМ2 з використанням у навчальному процесі розробленої підсистеми вправ.Результати зіставного аналізу стали підґрунтям для укладання підсистеми вправ і розробки методики формування граматичних навичок говоріння НМ як ІМ2 у майбутніх перекладачів. За дидактичними принципами, засвоєння граматичної будови ІМ2 забезпечується опорою на лінгвістичний та навчальний досвід студентів в ІМ1 та РМ, свідомим аналізом граматичних явищ у контактуючих мовах, пошуком у них схожостей та відмінностей, свідомим перенесенням навичок та вмінь з оволодіння граматикою ІМ1 на процес оволодіння граматикою ІМ2, використанням наочності на всіх етапах формування граматичних навичок. При формуванні граматичних навичок говоріння цей принцип реалізується у тренувальних вправах на переклад з РМ на ІМ2, з ІМ1 на ІМ2, з ІМ1 на РМ та ІМ2, з ІМ2 на РМ з метою подолання труднощів, повязаних як з формами й структурами, які мають відповідність в мові, на яку перекладається (РМ та ІМ2), так і з безеквівалентними формами та структурами. Для формування стійких до дії інтерференції граматичних навичок говоріння НМ після АМ у майбутніх перекладачів було укладено спеціальну підсистему вправ, основними характеристиками якої є її спрямованість на посилення трансферу, попередження та подолання інтерференції контактуючих мов, а також на майбутню професійну діяльність перекладача, що досягається використанням міжмовних порівнянь і перекладу з АМ на НМ, з УМ на НМ, з НМ на УМ, з АМ на НМ та УМ.