Дослідження проблеми готовності студентів до роботи з дитячим духовим оркестром у науковій літературі і на практиці. Специфіка музично-педагогічної діяльності керівника. Критерії та рівні сформованості готовності до роботи студентів вузів культури.
Аннотация к работе
Київський національний університет культури і мистецтвРобота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України, м. Лапченко Володимир Петрович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри бандури та кобзарського мистецтва. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ЩОЛОКОВА Ольга Пилипівна, Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, професор кафедри гри на музичних інструментах; кандидат педагогічних наук, професор ЗАГАДАРЧУК Галина Миколаївна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри теорії і практики культури. дитячий духовий оркестр музичний Захист відбудеться 24 листопада 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133 м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м.Це певною мірою зумовлено недостатньою готовністю значної частини керівників дитячих духових оркестрів до продуктивної музично-педагогічної діяльності, оскільки вони зорієнтовані, передусім на виконавський аспект і не надають важливого значення організаційно-педагогічним та психологічним чинникам. У цьому звязку перед вузами культури і мистецтв висувається завдання щодо підготовки студентів - майбутніх керівників дитячих духових оркестрів, спроможних здійснювати поліфункціональну творчу діяльність. Бракує, головним чином, теоретично обґрунтованої методики, яка б через міжпредметні звязки висвітлювала специфічні особливості роботи керівника дитячого духового оркестру. Тому виникла потреба проаналізувати навчальний процес і скласти методику, спрямовану на формування готовності студентів працювати саме з дитячим духовим оркестром. Враховуючи важливість сучасної підготовки студентів у вузах культури і мистецтв до музично-педагогічної діяльності з дитячим духовим оркестром, недостатню її дослідженість та висвітленість у науковій літературі, темою дисертації було обрано “Формування готовності студентів вузів культури до роботи з дитячим духовим оркестром”.У першому розділі “Теоретичні основи та стан досліджуваної проблеми” аналізуються наукові праці з проблем підготовки студентів до аматорської творчості; зясовується сутність, структура, педагогічні умови формування готовності студентів до роботи з дитячим духовим оркестром. Розкриття структури готовності студентів до керування дитячими духовими оркестрами дає нам змогу зробити висновок, що “готовність” є синтезом розумових, мотиваційних, емоційних, вольових та інших рис особистості, поєднаних із педагогічними і спеціальними професійними знаннями та набутими навичками, що формують у студентів відповідні якості керівника дитячого духового оркестру та наближують їх до організаторської і творчої праці. Проблема підготовки студентів у вузах культури і мистецтв до педагогічної діяльності, повязаної з дитячим музикуванням, розглядалася нами у багатоплановій площині, оскільки специфіка підготовки до керування дитячим духовим оркестром полягає в тому, що студент після закінчення вузу стає самостійним організатором навчально-виховного процесу в оркестрі, виконуючи функції педагога. Керування названим колективом вимагає від студентів - майбутніх керівників - широкопрофільної підготовки, яка охоплює: знання методики гри на духових інструментах та роботи з дитячим духовим оркестром; знання з історії музики; знання й уміння оркестрового диригування; уміння застосовувати психолого-педагогічні знання із урахуванням вікових особливостей учасників; володіння принципами початкового навчання гри на духових інструментах; уміння забезпечити власний професійний і моральний авторитет. Дослідження засвідчило, що це зумовлено багатьма обєктивними причинами, серед яких основними є: недосконалість педагогічної підготовки студентів; неврахування специфічних особливостей роботи керівника дитячого духового оркестру при складанні лекційних курсів та програм /вони давали б комплекс педагогічних знань для роботи з дітьми/; відсутність практики, спрямованої на набуття умінь і навичок; недостатня спрямованість вузу на підготовку таких фахівців.
План
Основний зміст дослідженняОсновний зміст дисертації відображено в таких публікаціях дисертанта
1. Сверлюк Я.В. Психолого-педагогічні основи навчання гри в дитячому духовому оркестрі // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. - Рівне: РІПКПК, 1998. - С. 53 - 56.
2. Особливості професійної діяльності керівника творчого колективу // Нова педагогічна думка: Наук. метод. журнал. - Рівне: РІПКП, 1998. - С.54-57.
3. Панасюк Д.М., Сверлюк Я.В. Виховання гуманістичних орієнтацій у процесі аматорської творчості // Нова педагогічна думка: Наук. метод. журнал. - Рівне: РІПКПК, 1999. - С. 109-111.
4. Сверлюк Я.В. Напрямки педагогічної діяльності з дитячими оркестрами // Нова педагогічна думка: Наук. метод. журнал. - Рівне: РІПКПК, 1999. - С. 92-95.
5. Лапченко В.П., Сверлюк Я.В. Психолого-педагогічні передумови управління дитячими духовими оркестрами // Слово молодим дослідникам: Науковий збірник. - Рівне: РДІК, 1998. - С. 139 - 143.
6. Сверлюк Я.В. Стан та перспективи підготовки майбутніх керівників дитячих духових оркестрів // Слово молодим дослідникам: Науковий збірник. - Рівне: РДІК, 1998. - С. 143 - 149.
7. Сверлюк Я.В. Методика роботи з дитячим духовим оркестром // Метод.рекомендації. - Рівне, 1996. - 18 с.
8. Сверлюк Я.В. Жанр духової музики як засіб національного та естетичного виховання // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. - Рівне: РДІК, 1996, 1996. - С. 250 - 251.
9. Сверлюк Я.В. Сучасний стан та тенденції розвитку дитячих духових оркестрів // Матеріали всеукраїнської конференції. - Рівне: РІПКПК, 1996. - С. 162 - 163.
10. Сверлюк Я.В. Проблеми та перспективи розвитку духових оркестрів Західного регіону України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку духової музики у Східній Європі” Рівне, 1998. - С. 39 - 41.
11. Сверлюк Я.В. Духовому оркестру - бути // Народна творчість. - Рівне, 1998. №8. - С. 10.
12. Сверлюк Я.В. Формування готовності студентів вузів культури до роботи з дитячим духовим оркестром. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання музики і музичного виховання. - Київський національний університет культури і мистецтв. - Київ, 1999.
У дисертації теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено методику формування готовності студентів вузів культури до музично-творчої діяльності з дитячим духовим оркестром. Розкрито сутність та особливості професії керівника дитячого духового оркестру, визначено педагогічні умови і виявлено напрямки вдосконалення професійної підготовки студентів. Визначено структуру “готовності”. Встановлено, що в системі музично-виконавської підготовки студентів формування готовності до роботи з дитячим духовим оркестром є педагогічно керованим процесом на відміну від традиційного накопичення знань про закономірності колективного виконавства.
Доведено, що за відповідних педагогічних умов, при спрямуванні психолого-педагогічних, методичних та спеціальних /музичних/ дисциплін на висвітлення специфічних особливостей роботи з дитячим колективом можна ефективно готувати фахівців такої кваліфікації.
Ключові слова: готовність, дитячий духовий оркестр, музично-педагогічна діяльність, методика, формування.
Сверлюк Я.В. Формирование готовности студентов вузов культуры к работе с детским духовым оркестром. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения музыке и музыкального воспитания. - Киевский национальный университет культуры и искусств. - Киев, 1999.
В диссертации теоретически обоснована и проверена в эксперименте методика формирования готовности студентов вузов культуры к музыкально-творческой деятельности с детским духовым оркестром. Раскрыты сущность и особенности профессии руководителя детского духового оркестра, а также определены педагогические условия и пути усовершенствования профессиональной подготовки студентов. Определена структура “готовности”. Установлено, что в системе музыкально-исполнительной подготовки студентов формирование готовности к работе с детским духовым оркестром - педагогически управляемый процесс в отличии от традиционного накопления знаний об общих закономерностях коллективного исполнительства.
Доказано, что при определенных педагогических условиях, при направленности психолого-педагогических, методических и специальных дисциплин на освещение специфических особенностей работы с детским коллективом можно эффективно готовить специалистов такой квалификации.
Ключевые слова: готовность, детский духовой оркестр, музыкально-педагогическая деятельность, методика, формирование.
Sverliuk Ya. V. Forming of Readiness of students of High Edicational Institutions of Culture to work with Childrens Brass Band.- Manuscript.
Thesis for Candidates Degree by speciality 13.00.02. -Theory and methods of teaching music and musical education.-Kyiv National University of Culture and Arts, - Kyiv, 1998.
In this thesis methods of forming of readiness of students of higher educational institutions of culture to hold musical - creative activities with childrens brass band are theoretically grounded and experimentally approved. The essence and peculiarities of this profession are revealed, the structure of “readiness” is defined. It is proved that under certain pedagogical conditions, when psychologic-pedagogical, methodical and special branches of science are directed to exposition of specific peculiarities of work with childrens group, specialists of such qualification can be effectively trained. The structure of “readiness” is determined. It is established that in musical-perfoming preparing of student bringing up readiness for work with childrens wind orchestra is pedagogically controlled process in contrast to spontaneous storing knowledge of general regularity of collective performing.
It is proved that in sertain pedagogical condition while psychological, pedagogical, methodical and special subjects are directed to studying peculiarities of work with childrens collective it is possible to prepare specialists of the qualification effectively. The matter and peculiarities of such key concepts as “readiness” , “readiness” for work with childrens wind orchestra. In the thesis research “readiness” concept is examining trough specificity of work with childrens wind orchestra.
Theoretical prerequisites of the phenomenon are picked out, students knowledge and shills, which made up a structure of readiness to such musical-pedagogical activity are determined. It consists of the most useful basis knowledge & skills: organizational-methodical, special musical, psychological-pedagogical, diagnostic-prognostic. Problems of formig of shills to conduct organizational & creative work with childrens wind orchestra are exposed. The research showed that forming of skills to conduct classes with childrens orchestra during teaching process without directing forward studying specific peculiarities is carrying out with unforeseen results or is not carrying out at all. An extent of forming of orientation to musical-pedagogical activity of childrens wind orchestra leader is analyzing. It is established that in the system of professional students’ training in culture high schools the improvement of knowledge & forming of skills to conduct teaching & educational process in childrens orchestra must become purposeful & pedagogicaly controlled one in contrast to spontaneous storing knowledge which is traditionally established in the system of musical education of students. Intensity of forming skills to work with childrens wind orchestra is providing under such conditions: -direction of special musical, methodical, psychological & pedagogical subjects to studying peculiarities of professional pedagogical activity of children”s wind orchestra leader;
-joining students to practical activity (beginning with the first year) & forming of necessary conditions on practice base;
-joining students to scientific research work with childrens orchestra performing problems;
-availability of didactically grounded sequence of education & forming skills of pedagogical leading of creative collective.
Methods of forming students’ readiness is worked out & tested, it is directed forward studying of peculiarities of work of childrens wind orchestra leader. The methodics must be based on educational-creative process in the collective taking into account voluntariness & interest of members to musical art.
The matter of forming students’ knowledge & skills to work with childrens wind orchestra is in correlation of connections between musical-performing & methodical pedagogical subjects. The stages of transition from acquaintance with such leaders activity to practical application of theoretical knowledge. The research showed that if readiness to musical pedagogical activity with childrens wind orchestra can not be formed spontaneously it must be an object of purposeful studying & forming. An efficiency of this process is depended on providing of didactically purposeful knowledge & skills concerning peculiarities of work with childrens creative group, forming skills to work on pedagogically unforeseen situation in creative activity.