Аналіз змісту курсу іноземної мови з погляду повноти відображення структури готовності до іншомовного спілкування. Технологія комунікативно-ситуативного моделювання для підготовки студентів. Готовність використання іноземної мови як засобу комунікації.
Аннотация к работе
Криворізький державний педагогічний університет Формування готовності студентів вищих педагогічних закладів до іншомовного спілкуванняЗахист відбудеться “14” травня 2003 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті (50086, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Уточнено поняття “іншомовне спілкування”, “готовність до іншомовного спілкування”, визначено завдання, зміст, структуру, критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх педагогів до спілкування іноземною мовою. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено результативність дослідного навчання студентів щодо формування в них готовності до іншомовного спілкування в умовах технології комунікативно-ситуативного моделювання. Виявлено і перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують результативність технології моделювання комунікативних ситуацій у формуванні достатнього рівня досліджуваної готовності: реалізація імітаційно-ігрового підходу до навчання студентів іншомовного спілкування, активізація позицій викладача і студента як рівноправних учасників навчального процесу, моделювання комунікативних ситуацій на принципах індивідуалізації і диференціації.Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що теоретичні положення щодо формування готовності студентів до різних аспектів педагогічної діяльності висвітлені в працях відомих філософів, психологів, педагогів. Однак до сьогодні педагогічна наука ще не знайшла аргументованої відповіді на ряд питань щодо підготовки майбутніх педагогів до іншомовного спілкування, серед яких - виявлення сутності готовності до іншомовного спілкування як складного особистісного утворення; визначення конкретних шляхів і засобів його формування, педагогічних умов, що забезпечують результативність дидактичних технологій у підвищенні рівня готовності студентів до використання іноземної мови як засобу комунікації. Формування готовності студентів до спілкування іноземною мовою неможливе без відновлення методики і технології навчання іноземних мов, пошуку й засвоєння нових методів навчання, розробки принципово нових дидактичних матеріалів, що, у свою чергу, дасть змогу майбутньому фахівцю вільно спілкуватися іноземною мовою. Недостатня теоретична розробка і практичне впровадження, обєктивна потреба підвищення рівня готовності студентів до використання іноземної мови як засобу комунікації зумовили вибір теми: “Формування готовності студентів вищих педагогічних закладів до іншомовного спілкування”. В основу дослідження було покладено припущення про те, що формування готовності студентів до іншомовного спілкування буде проходити успішно, якщо в практиці вищої педагогічної школи будуть забезпечені такі педагогічні умови: визначення основних структурних компонентів готовності до іншомовного спілкування та діагностика рівнів її сформованості у студентів вищої педагогічної школи; реалізація імітаційно-ігрового підходу до навчання студентів іншомовного спілкування; активізація рольової позиції в системі “викладач-студент” як рівноправних учасників процесу комунікації іноземною мовою; моделювання навчальних комунікативних ситуацій на принципах індивідуалізації і диференціації; стимулювання активності та накопичення позитивного досвіду іншомовного спілкування кожного учасника процесу комунікації.У першому розділі “Теоретичні основи формування готовності майбутніх педагогів до іншомовного спілкування” зроблено аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми та визначено теоретичні основи формування особистості сучасного вчителя-професіонала, характеристикою якої є готовність до іншомовного спілкування; подано трактування понять “іншомовне спілкування”, “готовність до іншомовного спілкування”, конкретизовано зміст, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості готовності студентів до спілкування іноземною мовою; обґрунтовано можливості технології комунікативно-ситуативного моделювання у формуванні цього складного особистісного утворення; показано специфіку готовності до іншомовного спілкування в умовах моделювання комунікативних ситуацій; виявлено сукупність педагогічних умов ефективності технології комунікативно-ситуативного моделювання у її формуванні. З одного боку, воно містить в собі усвідомлено розуміння ролі іншомовного спілкування для професійної діяльності майбутнього вчителя, застосування студентами знань, умінь і навичок для реалізації усного спілкування іноземною мовою за фахом (термінологія, спеціальна лексика, загальноприйняті мовленнєві зразки, норми граматики тощо); а з іншого боку - практичні вміння реалізації спілкування іноземною мовою (комунікативні вміння студентів і комунікативна культура майбутнього педагога, знання загальноприйнятих серед носіїв мови особливостей мовної і немовної поведінки).