Аналіз стану педагогів під час післядипломної освіти. Розробка діагностико-прогностичного підходу до оптимізації дидактичного процесу. Розвиток особистості, зміцнення психічного і фізичного здоров’я учнів. Підвищення кваліфікації майбутніх вчителів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИНауковий керівник: дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор Ільченко Віра Романівна, завідувач лабораторії інтеграції змісту шкільної освіти Інституту педагогіки АПН України. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Підласий Іван Павлович, завідувач кафедри філософії освіти Черкаського інституту післядипломної педагогічної освіти. кандидат педагогічних наук, доцент Чернишов Олексій Іванович, , проректор з науково-експериментальної та методичної роботи Донецького інституту післядипломної освіти. Захист відбудеться 16 травня 2003 р. о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.Однією з ключових проблем, яку в умовах реалізації особистісно орієнтованої освіти необхідно розвязувати педагогічним працівникам усіх рівнів - від учителя до працівника методичної служби і управлінця - є комплексна оцінка ефективності дидактичного процесу у єдності всіх його складових. Наші дослідження показують, що під час курсової післядипломної підготовки близько 80-90% слухачів не в змозі відповісти на запитання: "Як ви здійснюєте комплексну оцінку ефективності дидактичного процесу?", "Якою літературою ви користуєтеся під час оцінювання ефективності навчального процесу?" тощо. Проблема полягає і в тому, що у працях з даного питання досліджується переважно комплексна оцінка, діагностика і прогнозування окремих аспектів навчального процесу: уроку (В.Безпалько, І.Підласий, М.Кларін), навченості, навчальності (І.Булах, О.Калугін, Н.Олійник, А.Фурман), знань із предмета (В.Зайцев, Д.Матрос); діагностика педагогічних новацій (Л.Буркова, К.Гуз, В.Козаков, В.Петрушин, Н.Федорова та ін.), педагогічна кваліметрія (М.Китаєв, Є.Марченко, І.Підласий, Н.Розенберг та ін.), якість знань (М.Поташник), складові виховного процесу (Г.Осінов, Е.Андрєєв, М.Поташник, І.Раченко та ін.). Мета дослідження полягає в розробці системи формування готовності педагогічних працівників під час післядипломної освіти до комплексної оцінки дидактичного процесу та методики її ефективного впровадження у практику. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес формування готовності педагогічних працівників у системі післядипломної освіти до комплексної оцінки ефективності дидактичного процесу буде результативним за умов: розробки і реалізації системи формування готовності педагогів до комплексної оцінки ефективності дидактичного процесу як невідємної складової їхньої неперервної післядипломної освіти;У першому розділі "Теоретичні основи формування готовності педагогів до комплексної оцінки дидактичного процесу" проаналізована філософська, психолого-педагогічна література в аспекті досліджуваної проблеми, розкрито поняття готовності педагогічних працівників до комплексної оцінки дидактичного процесу, визначено його сутність, структуру, критерії сформованості. Під формуванням готовності педагогів до комплексного підходу в оцінці дидактичного процесу ми розуміємо створення таких психолого-педагогічних умов, за яких педагогічні працівники: - отримають знання, що складають понятійно-термінологічний апарат, необхідний для комплексної оцінки дидактичного процесу; На основі теоретичного аналізу досліджень визначено обсяг понять, необхідних педагогічним працівникам для практичного розвязання цієї проблеми; виявлено умови, що приводять до особистісної значимості дидактичного процесу, розроблено критерії готовності педагогічних працівників до комплексної оцінки дидактичного процесу: 1) наявність понятійного апарату; Експеримент показав, що більшість керівників шкіл (78-86%) оцінку ефективності дидактичного процесу зводять до виявлення стану знань, умінь, навичок учнів; до неї не залучаються психологи; директори не планують вивчення стану особистісного розвитку учнів, мотивації навчання, впливу стану здоровя учнів на результати навчального процесу, визначення залежності його ефективності від навчального середовища. Курс складається із пяти тематичних циклів, що дають можливість слухачам послідовно ознайомитися із методологічними та психологічними основами комплексної оцінки ефективності дидактичного процесу, оволодіти термінологічним та понятійним апаратом, необхідним для процедури комплексної оцінки дидактичного процесу; навчитися проектувати дидактичні системи, розробляти концепції, програми розвитку школи; проектувати діагностику ефективності дидактичного процесу; аналізувати вплив дидактичних факторів на його хід, добирати методики для діагностики впливу дидактичних факторів; моделювати комплексну оцінку ефективності дидактичного процесу; ознайомитися з компютерними експертними системами; перевіряти модель комплексної оцінки ефективності дидактичного процесу у шкільній практиці.