Сутність, структура та механізм оцінки готовності вчителя до проведення педагогічних досліджень. Параметри поетапної моделі озброєння випускників педагогічних вузів дослідницькими знаннями й уміннями. Модульний підхід до наукової підготовки студентів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬРобота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: Андрієвський Борис Макійович, доктор педагогічних наук, професор, Херсонський державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки початкової освіти. Офіційні опоненти: Радул Валерій Вікторович, доктор педагогічних наук, професор, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки; Захист відбудеться "7" листопада 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м.Звідси одним з важливих завдань підготовки педагогічних кадрів є не тільки формування професійних навичок, а й виховання творчих особистостей, що готові вести теоретичні і експериментальні дослідження, вміють використовувати новітні досягнення науково-технічного прогресу. Освіченість і професійна компетентність вчителя сьогодні полягає в умінні вільно орієнтуватися у стрімкому потоці наукової інформації, розумінні нових педагогічних технологій, умінні аналізувати альтернативні й варіативні програми, використовувати прогресивний педагогічний досвід. Збагачення духовної культури, відновлення звязків з національними джерелами та розвиток інтелектуального потенціалу особистості в умовах реформування освіти вимагає з перших років перебування в школі застосування новітніх педагогічних технологій та системи методів, що сприяють не тільки засвоєнню дітьми певного обсягу знань, умінь і навичок, але й мобілізації внутрішніх сил, духовної активності, здатності до самоосвіти і самовдосконалення. Разом з тим підвищення рівня наукової компетентності учителів початкових класів, що визначається зростаючими вимогами сучасної школи, й недостатня теоретична і практична розробленість даної проблеми визначили вибір теми нашого дослідження: "Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень". її зміст ґрунтуватиметься на принципах цілісності, системності, інтегративності, ураховуватиме специфіку творчого розвитку особистості в умовах вищої школи і реалізовуватиметься шляхом використання блоків загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, спецкурсів і потенційних можливостей педагогічної практики, залучення студентів до участі в єдиному режимі науково-дослідної та експериментальної діяльності (конкурси, конференції, диспути, виставки, захист проектів, дипломних робіт, семінари, олімпіади, виїзні засідання, робота у наукових групах), а також включення в систему завдань пошукового характеру, що за структурою і логікою відповідають вимогам до наукового потенціалу майбутніх учителів (проблемні завдання, метод Делфі, асоціативні замальовки, педагогічні ігри);Перший розділ - "Теоретичні і практичні передумови формування готовності майбутніх учителів до проведення педагогічних досліджень" - присвячено викладу результатів аналізу проблеми вузівської підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в педагогічній літературі та практиці; розкрито психолого-педагогічну сутність поняття готовності випускника вузу до науково-дослідницької діяльності; висвітлено зміст та стан дослідно-експериментальної роботи студентів в умовах педагогічного навчального закладу; обґрунтовано механізм діагностики рівнів готовності майбутніх учителів в означеному напрямку. Значне місце у дослідженні відведено аналізу форм і методів системи педагогічних впливів на розвиток наукового професійного потенціалу майбутнього вчителя у процесі оволодіння теоретичним курсом, під час позааудиторної виховної роботи, у ході проведення педагогічних практик, участі студентів у науково-дослідній діяльності. Звідси визначення готовності студентів до проведення педагогічних досліджень трактується нами як інтегральне особистісне новоутворення, яке включає стійке прагнення до творчого наукового пошуку у сфері освіти, наявність спеціальних знань і вмінь, а також комплексу індивідуально-психологічних і характерологічних особливостей, які забезпечують високу ефективність професійного функціонування. На основі встановлених сутнісних характеристик та структури готовності вчителя до дослідницької діяльності, яка відбиває сукупність проявів показників по кожному критерію досліджуваного явища (мотиваційна спрямованість, дослідницькі знання, дослідницькі вміння, творча активність, продуктивність дослідження, рефлексія), нами було визначено три рівні сформованості досліджуваного якісного утворення у студентів вищих педагогічних навчальних закладів: 1 - низький, 2 - середній, 3 - високий.