Критерії та рівні готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації. Перевірка моделі формування та основні педагогічні умови ефективної реалізації моделі формування готовності майбутніх учителів до викладання в закладах.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікаціїРобота виконана у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук Томашевська Ірина Петрівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Захист відбудеться 12.01.2010 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м.Разом з тим залишаються нерозвязаними невідповідності між потребою інформаційно-технологічного суспільства в учителеві, здатному до педагогічної комунікації і недостатньою підготовленістю випускників ВНЗ; потребами загальноосвітньої школи у комунікативно-компетентних учителях, покликаних здійснювати комунікативно-особистісний розвиток учнів, і реальним рівнем готовності вчителя-гуманітарія до педагогічної комунікації; потребою вищої школи у теоретичному обґрунтуванні і науково-методичному забезпеченні професійно-комунікативної підготовки майбутніх учителів і відсутністю технологій формування готовності фахівців цього профілю. Обєктивна потреба, соціальне значення, недостатня теоретична і практична розробленість проблеми зумовлюють актуальність теми дисертації: “Формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації”. На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел та емпіричного досвіду зясувати особливості професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації, розкрити сутність основних понять дослідження. Для досягнення мети, реалізації завдань дослідження використовувалися такі методи: теоретичні: вивчення та аналіз філософських, психолого-педагогічних, лінгвістичних, навчально-методичних джерел для вивчення стану і теоретичного обґрунтування проблеми підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації; метод моделювання для розробки й обґрунтування моделі формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації; емпіричні методи: цілеспрямоване педагогічне спостереження та анкетування для виявлення розуміння студентами сутності педагогічної комунікації; вивчення продуктів навчальної, наукової, практичної самоосвітньої діяльності студентів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для визначення рівня і перевірки ефективності змісту процесу формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації; упровадження й експертиза спеціального курсу для студентів гуманітарних спеціальностей; методи кількісної та якісної обробки експериментальних даних, які підтвердили ефективність запропонованої моделі, достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: уперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації, побудовану на основі компетентнісно орієнтованого підходу; уточнено і розширено характеристику поняття “готовність майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації”, яке включає комплекс професійно-педагогічних, комунікативних знань, умінь, здібностей, ціннісно-мотиваційних якостей особистості, необхідних для здійснення ефективної педагогічної комунікації в умовах компетентнісно орієнтованого навчання; удосконалено процес підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації, який базується на використанні особистісно-орієнтованих технологій навчання та включення студентів у самостійну навчально-пізнавальну та наукову діяльність; обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, які забезпечують реалізацію ціннісно-мотиваційного, комунікативно-інформаційного, процесуально-технологічного компонентів моделі формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації; подальшого розвитку дістали положення щодо формування ціннісного ставлення майбутніх учителів гуманітарного профілю до комунікативної діяльності.У першому розділі - “Теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації” - на основі аналізу філософських, психолого-педагогічних, соціолінгвістичних джерел проаналізовано актуальні проблеми підготовки вчителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації в сучасних соціокультурних умовах, здійснено аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження.