Інтелектуальна діяльність як рушійний фактор розвитку інформаційного суспільства. Вплив прав інтелектуальної власності на міжнародну торгівлю. Значення захисту авторських прав в умовах глобалізації та прогресу технологій у сфері комунікаційних систем.
Аннотация к работе
Тема: Формування глобального ринку прав на обєкти інтелектуальної власностіРозвиток світової економіки в період до 2020 року відзначатиметься впливом ряду чинників і мегатрендів, що призведуть до істотних її змін. Світ вступив у завершальну стадію довгого етапу розвитку, впродовж якого у світі домінувала європейська цивілізація. Сучасні тенденції глобалізації економіки, лібералізації світових ринків, стрімкого прогресу технологій у сфері міжнародних комунікаційних систем, загострення та зміни форм конкурентної боротьби, утвердження інтелектуальної діяльності як рушійного фактора розвитку інформаційного суспільства загострюють проблеми регулювання міжнародних відносин у сфері інтелектуальної власності.До інтелектуальної власності, де вклад людського інтелекту і творіння є явним, належать патенти, авторські права та промислові зразки. Авторське право, як виключне право автора твору на його зміст і використання, означає, що без дозволу автора або його правонаступників ніхто не може ні в якому вигляді відтворювати або будь-яким іншим способом використовувати обєкти авторського права (твори та художні цінності - книги, картини, малюнки, плакати, фотографії, статті, брошури, доповіді, лекції тощо). Крім того, інтелектуальна власність включає товарні знаки, географічні зазначення, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, нерозголошувану інформацію, в яких, безумовно, міститься результат інтелектуальної праці, але він не є таким явним як в інших видах інтелектуальної власності: авторському праві, патентах та промислових зразках [2]. В сучасних умовах глобалізації господарських відносин права інтелектуальної власності перетворюють на важливі складові інтелектуального капіталу компаній, визначаючи їх конкурентоспроможність на світових ринках. Так, англійський дослідник Енні Брукінг визначає інтелектуальний капітал як нематеріальні активи, які поділяються на ринкові активи (марочні назви товарів і послуг, групи споживачів, повторюваність угод, портфель замовлень, канали розподілення, різноманітність контрактів та угод тощо), людські активи (сукупність колективних знань співробітників, їх творчі і ділові здібності, якості, навички), інфраструктурні активи (технології, методи і процеси; включаючи корпоративну культуру, методи оцінки ризику, методи управління персоналом, фінансова структура, бази даних, методи комунікації тощо), а також такий актив, як інтелектуальна власність (ноу-хау, торговельні секрети, патенти, авторські права, торговельні марки товарів і послуг тощо).Зростання обсягів міжнародної торгівлі та інвестицій уможливило розвиток міжнародного трансферу обєктів інтелектуальної власності, загостривши проблему формування відповідного інституційного середовища та розробки узгоджених правил взаємодії між окремими країнами та між субєктами прав інтелектуальної власності цих країн. У доповіді Комісії з прав на інтелектуальну власність "Поєднання захисту прав на інтелектуальну власність з політикою розвитку" (Велика Британія, 2002) зазначається, що в розвинених країнах інтелектуальна власність сприяє економічному зростанню, зниженню рівня бідності, залученню іноземних інвестицій і трансферу технологій завдяки стимулюванню винахідництва та нових технологій. Наполягаючи на впровадженні більш жорстких "правил гри" на глобальному ринку прав на обєкти інтелектуальної власності, урядовці цих країн звертають увагу на зниження конкурентоспроможності не захищеної виключними правами продукції; зростаючі ризики навмисного та ненавмисного порушення прав третіх осіб, у тому числі за транскордонних переміщень обєктів інтелектуальної власності; слабкість позицій інноваційних підприємств та організацій, які ігнорують капіталізацію своїх нематеріальних активів, тощо. Саме тому Декларація і Програма дій форуму тисячоліття о Ми, народи: ООН в XXI ст." (26 травня 2000 р.) містить заклик до Організації Обєднаних Націй щодо "звільнення країн, які розвиваються, від дотримання угод Світової організації торгівлі про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності і недопущення винесення цих питань на обговорення в рамках будь-яких нових раундів переговорів".
План
Зміст
Вступ
1. Вплив прав інтелектуальної власності на міжнародну торгівлю
2. Формування глобального ринку прав на обєкти інтелектуальної власності