Аналіз специфіки філософської рефлексії гендерних стереотипів у західноєвропейській культурі. Розвиток феміністського руху у культурі Модерну. Причини виникнення гендерної свідомості й домінування у сучасній філософії конструктивістських методологій.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук Формування гендерних стереотипів у західноєвропейській філософії (історико-філософський аналіз)Науковий консультант - доктор філософських наук, професор, член кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Гнатенко Петро Іванович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри філософії. Дисертація являє собою історико-філософське дослідження формування гендерних стереотипів у західноєвропейській філософії. При цьому зазначається, що ця контрарність заснована на протиставленні таких якостей, як незалежність - залежність, агресивність - мякість, брутальність - ніжність, раціональність - емоційність, серйозність - поверховість, урівноваженість - схвильованість, сила - слабкість, жорстокість - доброта, ініціативність - боязкість тощо. Аналіз, проведений у дисертації, довів: історія західноєвропейської філософської думки демонструє, що метафізичне мислення формулювало ідеї, опираючись на такі опозиції, у яких завжди одна сторона визначала чисте, справжнє, гарне, а інша - нечисте, несправжнє, погане. Акцент перенесено на розкриття соціальних механізмів формування гендерної асиметрії в культурі.Традиційна нерівність гендерних статусів, що і досі існує в суспільстві, не має онтологічного підґрунтя.Характер та особливості функціонування гендерних стереотипів, що відображають превалюючі способи соціалізації статі, свідчать про гендерну нерівність, яка продовжує існувати у більшості сучасних соціумів. Обумовлена не стільки природно-біологічними, скільки соціально-культурними факторами, гендерна асиметрія у сучасних соціумах змусила світову науково-гуманітарну думку досліджувати історичні причини, що призвели до формування гендерно-непаритетних культур. У цьому контексті представлений у дисертації метафізичний підхід до дослідження зазначеної проблеми набуває особливого значення, оскільки виявляє причини виникнення гендерних стереотипів і специфіку їхнього відображення у самосвідомості класичної та посткласичної західноєвропейської культури, а також особливості розвитку уявлень про несправедливість соціального устрою, що витіснив половину людства на маргінес соціального буття. Стосовно стану наукової розробки проблеми слід зазначити, що історико-філософський контекст формування гендерних стереотипів не знайшов відображення у якості окремого наукового дослідження у вітчизняній літературі. У якості основного методологічного принципу автор спирається на теорію соціокультурного конструювання гендера, розуміючи її сутність як ряд наступних методологічних положень: стать є соціокультурною, а не онтологічною категорією; дихотомія статей моделюється культурою; біологічні відмінності між статями не є визначальними в процесі соціалізації, більшу вагу має соціальний досвід функціонування чоловічого та жіночого у культурі; індивід засвоює певні правила поведінки й установки, які суспільство вважає відповідними гендерним ролям у процесі соціалізації; суспільство виробило певні структури, що змушують людину дотримуватися стереотипних уявлень і продукувати відповідні їм способи поведінки; статева сегрегація є результатом культурного розвитку, а не природного стану речей; есенціалістський підхід до розуміння статі повністю себе вичерпав як породження патріархальних культур; рівність чоловіків і жінок є основою для розвитку суспільств паритетної демократії.Розробка соціальної ідентичності чоловіків і жінок сьогодні обовязково враховує набутки психоаналізу. Лакан доводить, що причина, яка спонукає ідентифікувати чоловіків із суспільними вигодами і владою, а жінок - із неповноцінністю і залежністю, - криється у лібідозності.