Етапи методичного експериментц, організованого з метою перевірки ефективності системи формування фахової компетентності усного перекладача у зовнішньоекономічній сфері. Визначення оптимального рівня сформованості їх перекладацьких знань, навичок, умінь.
Аннотация к работе
Формування фахової компетентності усного перекладача у зовнішньоекономічній сфері: результати експериментуАналіз науково-методичної літератури, результатів анкетного опитування 60 майбутніх перекладачів та 21 викладача перекладу закладів вищої освіти, 35 випускників, які працюють перекладачами, показав відсутність теоретично обґрунтованої методики навчання усного послідовного перекладу (УПП) з оволодіння фаховою компетентністю усного перекладача (ФКУП) у зовнішньоекономічній сфері (ЗЕС). Проведений нами експеримент був навчальним, оскільки передбачав оволодіння фаховою компетентністю усного перекладача з усіма її компонентами та контроль рівня їх сформованості у здобувачів другого рівня освіти; природний, тому що проводився в звичайних для здобувачів умовах у процесі аудиторних, індивідуальних та самостійних занять під час перевірки та аналізу результатів, без зміни складу груп, без спеціального добору учасників; відкритий, оскільки не заперечував можливість певних змін у ході експерименту; вертикально-горизонтальний: вертикальний характер експерименту забезпечувався перевіркою ефективності розробленої методики формування ФКУП у ЗЕС (шляхом порівняння рівня складових ФКУП до експерименту та після), а горизонтальний - перевіркою ефективності двох варіантів методики формування ФКУП у ЗЕС у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. При цьому в процесі експерименту було перевірено два варіанти методики навчання УПП у ЗЕС з різною послідовністю вправ: 1) на другому (тренувальному) етапі навчання студентів розпочинається з формування стратегічних навичок для виконання усного послідовного перекладу, що передує формуванню спеціальних навичок для виконання усного послідовного перекладу; 2) на другому (тренувальному) етапі навчання студентів розпочинається з формування спеціальних навичок для виконання усного послідовного перекладу, що передує формуванню стратегічних навичок для виконання усного послідовного перекладу. Відповідно до мети було конкретизовано завдання, які необхідно вирішити у процесі експерименту: провести передекспериментальний зріз для визначення вихідного рівня сформованості ФКУП у ЗЕС в учасників експерименту - здобувачів другого рівня вищої освіти для підтвердження приналежності експериментальних навчальних груп до однієї генеральної вибірки, а також для наступного порівняння цього рівня з рівнем, досягнутим у результаті експериментального навчання; здійснити експериментальне навчання на основі розробленої нами методичної системи з формування ФКУП у ЗЕС; провести післяекспериментальний зріз для визначення досягнутого рівня сформованості спеціальних навичок та спеціальних і стратегічних умінь для виконання УПП у ЗЕС; перевірити достовірність отриманих даних методами математичної статистики; проаналізувати та порівняти результати перед-і післяекспериментального зрізів; порівняти результати використання різних варіантів розробленої нами методики з метою визначення оптимального рівня сформованості ФКУП у ЗЕС; сформулювати висновки щодо ефективності розробленої методики та обґрунтувати оптимальний рівень сформованості перекладацьких компетенцій і спеціальних предметних знань у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 035 «Філологія (Переклад включно)». У межах нашого підходу та концепції для аналізу системи оцінювання якості перекладу було виокремлено такі компоненти: дисгармонійні відношення між текстами/дискурсами оригіналу та перекладу (перекладацькі помилки або невідповідності); встановлення адекватності між текстами оригіналу та перекладу (передавання смислу, який відображає інваріант тексту оригіналу); встановлення відношень еквівалентності між текстами оригіналу і перекладу, що означає здійснення усіх необхідних міжмовних перетворень); відношення гармонійності (включаються не тільки міжмовні й міжкультурні відтворення, а й паралінгвістичні засоби спілкування і невербальна поведінка перекладача: голос, темп, зверненість до реципієнта, жести, поза тощо).