Розгляд та аналіз стану вивчення професійно орієнтованих дисциплін та особливостей застосування контекстного навчання в теорії й практиці професійної підготовки інженерів. Розробка методичних рекомендацій для викладачів вищих навчальних закладів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-металургів у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплінРобота виконана в Класичному приватному університеті, м. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор ІВАНИЦЬКИЙ Олександр Іванович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри фізики та методики її викладання. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор КОВАЛЕНКО Олена Едуардівна, Українська інженерно-педагогічна академія (м. Захист відбудеться “29” жовтня 2010 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м.У звязку з цим особливого значення в підготовці майбутніх інженерів-металургів в умовах кредитно-модульної системи навчання набуває поєднання глибокого засвоєння теоретичних основ професійної діяльності з її практичним опануванням на засадах компетентнісного підходу. Необхідність підвищення рівня фахової компетентності майбутніх інженерів-металургів зумовлена інтенсивною модернізацією вітчизняного металургійного виробництва та зростанням конкуренції на світовому ринку металу й породжує низку суперечностей, зокрема між: переважною орієнтацією професійної підготовки майбутнього інженера-металурга на засвоєння теоретичних знань і недостатнім розвитком його спрямованості на реалізацію цих знань в умовах практичної діяльності; Подолання виявлених суперечностей зумовлює потребу наукового осмислення та вирішення проблеми формування фахової компетентності майбутнього інженера-металурга. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, практики професійної підготовки інженерів свідчить, що, незважаючи на вагомі наукові результати цих праць, поза увагою дослідників залишилася проблема формування фахової компетентності майбутніх інженерів-металургів та визначення організаційно-педагогічних умов, що сприяють успішності цього процесу. Соціальна, науково-практична значущість й актуальність визначеної проблеми, нерозробленість її теоретико-методичних основ зумовили вибір теми дослідження: “Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-металургів у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін”.У першому розділі - “Теоретико-методичні основи формування фахової компетентності у професійній підготовці майбутніх інженерів-металургів” - на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури проведено теоретичний та методологічний аналіз понять “фахова компетентність”, “технологія контекстного навчання”, розширено та уточнено зміст цих понять стосовно фахової підготовки майбутнього інженера-металурга. навчання інженер викладач Шаргун та ін.), зроблено висновок, що формування фахової компетентності майбутніх інженерів-металургів у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін у вищій педагогічній школі як педагогічна проблема загалом не знайшла свого вирішення в теорії і методиці професійної освіти. Показано, що застосування компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх інженерів-металургів передбачає поступову переорієнтацію домінуючої освітньої парадигми із переважною трансляцією знань, формуванням навичок на створення умов для оволодіння комплексом компетенцій. Сущенко та ін.) дано визначення поняття “технологія контекстного навчання” як системного способу підготовки фахівців шляхом контекстного вивчення фундаментальних та професійно орієнтованих курсів, що являє собою реалізацію динамічної моделі навчальної діяльності майбутніх інженерів-металургів: від навчальної діяльності академічного типу (у формі лекції та семінару) через квазіпрофесійну (рольові й ділові ігри) й навчально-професійну (НДРС, виробнича практика) до власне професійної діяльності. Професійна підготовка майбутніх інженерів-металургів розглядається як багатовимірна система, що складається з трьох основних компонентів: мотиваційного, який містить мотиваційно-спонукальну сферу особистості й елементи соціального досвіду майбутнього інженера-металурга; змістового, що містить елементи теоретичних знань про металургійне виробництво та проектування металургійних процесів, а також когнітивні компетенції майбутнього фахівця; операційного, який характеризується рівнем практичних технологічних та проектувальних умінь і навичок, а також рівнем творчого мислення студента.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх інженерів-металургів у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.