Порівняння методик визначення платоспроможності страхових компаній України та вимог до платоспроможності в країнах Європейського Союзу. Визначення основних законів розподілу компонентів нормативного та фактичного запасу платоспроможності страховиків.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК україни ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇРоботу виконано в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Внукова Наталія Миколаївна, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, професор кафедри фінансів та кредиту. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Козьменко Ольга Володимирівна, Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» (м. Захист відбудеться «23» грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м.Необхідність формування фінансового механізму діяльності страхових компаній визначається одним із напрямів Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року для підвищення фінансової надійності страховиків. Однак аналіз наукових праць свідчить, що питання формування фінансового механізму діяльності страхових компаній, управління та оцінки платоспроможності страховиків недостатньо розроблені як у теоретичному, так і в методично-практичному аспектах. запропоновано коригувальний коефіцієнт для визначення рівня платоспроможності; платоспроможність страховий запас страховик створено економіко-математичну модель забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страхової компанії; У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використано такі методи: морфологічного та семантичного аналізу (для визначення поняття «фінансовий механізм діяльності страхової компанії»); фінансового аналізу (для розрахунку фінансових показників діяльності страховиків та тестів раннього попередження); аналізу ієрархій (для вибору пріоритетного напряму забезпечення платоспроможності страховиків); математичної статистики (для порівняння оцінки платоспроможності з фінансовими показниками та тестами раннього попередження, побудови економіко-математичної моделі забезпечення платоспроможності); кореляційно-регресійний (для розробки коригувального коефіцієнта при визначенні платоспроможності). Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень з удосконалення формування фінансового механізму діяльності страхової компанії через визначення її реальної платоспроможності, а саме: уперше: запропоновано та доведено необхідність використання коригувального коефіцієнта для визначення платоспроможності страхової компанії, який розраховується як співвідношення загальної суми активів страховика на звітну дату до сформованих страховою компанією резервів незароблених премій на звітну дату, що дозволить урахувати частку активів страховика у сформованих резервах незароблених премій та скоригувати коефіцієнт запасу платоспроможності на обсяг діяльності страховика;На першому етапі відбувається надходження страхових премій до страховика як безпосередньо від страхувальника, так і через прямих страхових посередників та перестрахувальників. З урахуванням особливостей страхування ознаки платоспроможності можна сформулювати так: 1) обєктивність показника платоспроможності визначається якістю бухгалтерського обліку страхової компанії у звязку з тим, що індикатором фінансового стану страхової компанії є баланс, який визначає логіку побудови платоспроможності; Вищенаведене свідчить про обмеженість застосування нормативної методики розрахунку та порівняння фактичного і нормативного запасу платоспроможності для визначення платоспроможності страхової компанії та необхідність більш детального аналізу платоспроможності страховика у контексті співвідношень зобовязань та ресурсів страхової компанії, а також необхідність розробки економіко-математичної та ієрархічної моделей забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страхової компанії. У третьому розділі «Формування фінансового механізму страхової компанії на основі вдосконалення її платоспроможності» запропоновано моделі та методики вдосконалення управління платоспроможністю страхової компанії, зокрема, введено коригувальний коефіцієнт, який уможливлює достовірне відображення платоспроможності страхової компанії, економіко-математичну модель забезпечення максимальної платоспроможності та ієрархічну структуру фінансового забезпечення платоспроможності страхової компанії. З метою співвідношення коефіцієнтів фінансового стану страховиків із скоригованим коефіцієнтом запасу платоспроможності страхових компаній здійснено розподіл страхових компаній за скоригованим коефіцієнтом запасу платоспроможності з урахуванням коефіцієнтів фінансового стану кожної окремої страхової компанії за 2004-2009 рр.