Визначення головних аспектів радянської національної політики, що зумовили сучасну етнічну ситуацію в Криму. Аналіз процесів "війни пам’ятників", протистояння у сфері топоніміки, свят та пам’ятних дат, законодавчого оформлення статусів етнічних груп.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Таврійський національний університет імені В.І.Захист відбудеться "6" жовтня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К52.051.07 у Таврійському національному університеті імені В.І. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І. Дисертацію присвячено дослідженню формування етнічної ідентичності домінантних спільнот Криму під впливом діяльності політичних акторів та інститутів у сфері культури. На підставі аналізу різних історіографій досліджується політика памяті та історичні міфи домінантних спільнот Криму, а також протистояння між певними політичними акторами з приводу закріплення цих міфів у "політичному ландшафті" Криму в образі монументів, топоніміки, системі свят і памятних дат, а також офіційних статусів цих груп на державному та регіональному рівнях. За основу исследования выбран конструктивизм, как теория, с помощью которой можно наилучшим образом проанализировать аспекты культуры, формирующие идентичность этнических групп Крыма, и определить степень влияния политических акторов на этот процесс.Етнічна ситуація в Криму, що відрізняється від решти території України, особливим чином актуалізує вивчення проблем формування етнічної ідентичності саме на регіональному рівні. Цей процес політизації етнічності має також зворотній вектор: не тільки етнічні групи впливають на політику в країні, але й політичні сили в процесі своєї діяльності впливають на формування етнічної ідентичності певних спільнот. Узагальнити науково-теоретичні підходи до аналізу формування етнічної ідентичності та вибрати той підхід, який найкращим чином зможе пояснити процеси формування етнічних ідентичностей домінантних спільнот Криму; Проаналізувати процеси закріплення політики памяті етнічних спільнот у сфері "політичного ландшафту" Криму, що включає "війну памятників", протистояння у сфері топоніміки, системі державних свят та памятних дат цих спільнот, а також протистояння у галузі законодавчого оформлення статусів етнічних груп Криму; За допомогою методу аналізу документів було проаналізовано законодавче оформлення статусів етнічних груп на державному та регіональному рівні, можливості використання російської, української та кримськотатарської мови на території Криму; релігійна ситуація в Криму; місце України, Криму та кримськотатарської спільноти в зовнішньополітичній концепції Туреччини.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, подано її звязок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету, завдання, обєкт і предмет дослідження, визначено методи аналізу, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію, публікації та структуру роботи. Перший розділ "Теоретико-методологічні основи дослідження та історичні передумови етнічної ситуації в Криму" складається з чотирьох підрозділів. етнічний крим радянський політика За основу дослідження було вибрано конструктивізм, як теорію, за допомогою якої можна якомога концептуальніше проаналізувати аспекти культури, що формують етнічну ідентичність спільнот Криму, та визначити ступінь впливу політичних акторів на цей процес. Прагнучи категорізувати політику в галузі національного питання, радянське керівництво запровадило різні терміни, що позначають статус етнічної групи в радянському суспільстві: "нація", "народність", "народ", "титульна нація", "корінна нація". На підставі аналізу домінуючих історіографій визначаються ключові історичні міфи, що формують політику памяті Криму, яка в свою чергу стає основою для територіальних претензій щодо Криму кожної з домінуючих етнічних спільнот.Конструктивізм вбачається підходом, з позицій якого можна найкращим чином проаналізувати аспекти культури, що формують ідентичність домінантних спільнот Криму, і визначити ступінь впливу політичних акторів на цей процес. Унаслідок цієї політики, в Криму було сформовано три різні етнічні ідентичності: росіяни в Криму, українці в Криму, кримські татари, - та закладено підґрунтя для міжнаціональних відносин і конфліктів. Апелюючи до певних історичних міфів, кожна спільнота позначає політичний ландшафт Криму, що виражається у закріпленні певних образів та подій в архітектурно-меморіальному просторі, топоніміці, системі свят і памятних дат і символічному закріпленні статусів цих груп на державному та регіональному рівні. Неузгодженість, а інколи і протилежність "історичних памятей" домінантних спільнот неодмінно призводить до напруження в політичному ландшафті Криму, що супроводжується гострою полемікою та подекуди обертається у відкрите політичне протистояння, як наприклад "війна памятників", та веде до поляризації суспільства на основі етнічної ідентичності. Головною характеристикою мовного питання в Криму є його глибока політизація, що становить собою активність (у більшості випадків виключно символічну) різних політичн