Дослідження виховних можливостей навчальних курсів з іноземних мов та їх впливу на формування естетичного смаку у студентів. Критерії викладацького оцінювання рівнів сформованості образного мислення у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Аннотация к работе
Зростання значущості національної культури в розвитку України та світової цивілізації зумовило проголошення принципів освітньої та культурної політики у законодавчих та нормативних документах про освіту: Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Концепції громадянського виховання особистості. Тому набуває пріоритетного значення подальше вдосконалення естетичної культури особистості як невідємної характеристики спеціалістів з вищою освітою, що можливе лише за умови формування у студентської молоді необхідного складника творчої діяльності, стрижневого виду естетичної здібності - естетичного смаку, який поєднує чуттєві та інтелектуальні сили людини. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, модель і методику формування естетичного смаку в особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов. · оновлену теоретичну модель та методику формування естетичного смаку засобами оригінальних літературних текстів та візуалізації мовленнєвої діяльності творами образотворчого мистецтва, що вироблятиме у студентів потребу спілкуватися з естетичними цінностями, поглиблюватиме емпатичну реакцію та здатність до продукування суджень смаку під час їх сприйняття, розвиватиме асоціативне мислення та формуватиме естетичний ідеал. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов, розробити теоретичну модель та на її основі методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів на заняттях з іноземних мов.Розглянута структура розвиненої естетичної свідомості свідчить, що естетичний смак опосередковує всі її складники (почуття, емоції, потреби та ідеал), виконує в ній регуляторну функцію, інтегрує в собі соціально значимі естетичні цінності, виступає найважливішою умовою й стимулом духовного, інтелектуального і творчого розвитку, відіграє важливу роль у формуванні естетичної культури особистості. Властивість естетичного смаку змінюватися під впливом обєктивних обставин та в процесі набуття естетичного досвіду створює можливості для реалізації цієї мети, психолого-педагогічною основою якої є залучення до педагогічного процесу пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчання. Виховні можливості навчальних курсів з іноземних мов такі: наявність у змісті дисциплін соціокультурного компонента, що сприяє інституційному естетичному впливу на особистість студентів; достатня кількість навчальних годин, яка уможливлює систематичність у роботі над естетичним розвитком студентів; проведення практичних занять у невеликих групах, різноманіття форм і методів, завдяки яким відбувається індивідуалізація навчально-виховного процесу. До цільового компонента належить оволодіння знаннями, уміннями та навичками (соціокультурним складником мови); до змістового - естетичний, за характером, зміст навчальних занять; до стимуляційно-мотиваційного - створення позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів засобами мистецьких творів, використання активних форм навчання; до операційно-діяльнісного - наявність розробленої системи вправ, яка передбачає поступове і послідовне засвоєння знань та оволодіння навичками мовленнєвої діяльності; до контрольно-регулювального - наявність зворотного звязку в навчальному процесі, який здійснюється шляхом анкетування, опитування, тестування, проведення творчих письмових робіт. На основі узагальнення досвіду експериментальної роботи було обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування естетичного смаку: дотримання принципів естетичного виховання (принципу естетичної спрямованості навчально-виховного процесу; науковості; звязку теорії з практикою; професійної спрямованості; взаємозвязку свідомості та емоційності; наочності; активності й самостійності у навчально-виховному процесі; всебічності естетичного виховання та естетичної діяльності; комплексності впливу мистецтв та їх взаємодії з основами наук; систематичності й послідовності; урахування вікових та індивідуальних особливостей студентів у навчанні та вихованні; єдності естетичної освіти і виховання); урахування виховних можливостей навчальних дисциплін та методичних вимог при плануванні й проведенні занять, їх естетизація за рахунок ретельного добору навчальних матеріалів.