Вивчення особливостей формування та прояву емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці. Визначення шляхів і методів психокорекційної роботи по формуванню емоційної стійкості. Аналіз особливостей розвитку та індивідуальних властивостей старшокласників.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукДисертаційне дослідження присвячено вивченню особливостей формування та прояву емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці. Проаналізовано психологічні фактори та особливості умов навчальної діяльності у ранньому юнацькому віці на сучасному етапі. Визначено комплекс методик діагностики проявів емоційної стійкості, представлено і апробовано комплекс ефективних методів психодіагностики ЕС у ранньому юнацькому віці. На підставі аналізу літературних джерел виявлено, що наукові підходи до проблеми формування ЕС в ранньому юнацькому віці відрізняються різноманіттям поглядів, недостатньою чіткістю і низьким рівнем практичної реалізації. Представлено особливості прояву емоційної стійкості в ранньому юнацькому віці.Важливість психологічної діагностики емоційної стійкості визначається й тим, що на даний час відсутній чіткий психодіагностичний комплекс методик визначення рівня сформованості емоційної стійкості. Недостатність розробки проблеми формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці, відсутність цілісних комплексних досліджень щодо методів діагностики та корекції емоційної стійкості, важливість та актуальність проблеми зумовили вибір теми дослідження "Формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці". Гіпотеза дослідження полягала в тому, що: Емоційна стійкість в ранньому юнацькому віці є складною інтегративною властивістю особистості, що характеризується низкою індивідуально-типологічних особливостей. Умовою ефективного формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці є застосування вправ спеціального психофізичного тренінгу та рання психодіагностика, що враховує параметри емоційної стійкості на різних рівнях її прояву. Головними засобами формування емоційної стійкості є здійснення емоційно-вольової регуляції на психологічному та фізичному рівнях, розвиток та вдосконалення індивідуальних властивостей та психічних функцій особистості, що зумовлюють емоційну стійкість.У першому розділі "Теоретичні основи формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці" дається аналіз стану розробки проблеми вивчення та формування емоційної стійкості. Перший з них характеризується визнанням дезорганізуючого впливу емоцій на людину та її діяльність, і виділенням, у звязку з цим, трьох основних напрямів досліджень емоційної стійкості: результативного, органічного й особистісного (П.Б. Емоційна стійкість розглядається ним як результат єдності раціональних, емоційних та тілесних компонентів системи саморегуляції напруженої діяльності, розуміється як системна якість особистості, що забезпечує високу продуктивність діяльності та цілеспрямованість поведінки у напружених умовах. У другому розділі - "Організація та методи дослідження емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці" - розглядаються шляхи досягнення мети та розвязання завдань дослідження. У третьому розділі "Емоційна стійкість та її формування у ранньому юнацькому віці під час навчання" досліджувались особливості прояву емоційної стійкості у старшокласників, вивчався вплив прийомів психокорекційної роботи по формуванню емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці, здійснювалась порівняльна оцінка отриманих результатів та оцінювалась ефективність проведеної психокорекції.У дисертації наведено теоретичне узагальнення історії розвитку проблеми емоційної стійкості (ЕС), зясовано ступінь наукової розробленості проблеми формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці, запропоновано нове вирішення проблеми формування емоційної стійкості.. В роботі схарактеризовано умови та фактори навчальної діяльності, які негативно впливають на рівень емоційної стійкості юнаків, визначено комплекс методик діагностики проявів емоційної стійкості, представлено і апробовано комплекс ефективних методів психокорекції ЕС у ранньому юнацькому віці. Ми розглядаємо емоційну стійкість як якість особистості, яка впливає на успішність навчальної діяльності. Ефективність формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці визначається застосуванням вправ спеціального психофізичного тренінгу та ранньою психодіагностикою, що враховує характеристики емоційної стійкості на різних рівнях її прояву. Інформативними показниками, що свідчать про зміну рівня емоційної стійкості, слід вважати: нейротизм, ситуативну тривожність, нервово-психічну стійкість; гіпертимні, тривожні, збудливі, емотивні типи акцентуацій; загальну інтернальність, предметну та соціальну ергічність, предметну та соціальну пластичність, соціальний темп, предметну та соціальну емоційність; емоційну стійкість; такі емоційні стани як тривожність, агресивність, ригідність, працездатність та успішність навчальної діяльності.