Дослідно-експериментальна перевірка сукупності педагогічних умов, що забезпечують формування емоційної культури студентів у процесі музично-педагогічної підготовки. Зміст, структурні компоненти й основні характеристики емоційної культури вчителя музики.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Робота виконана у Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Кондрашова Лідія Валентинівна, Криворізький державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогікиСьогодні назріла необхідність у теоретичному обґрунтуванні сутності, змісту, важливих характеристик емоційної культури сучасного вчителя; визначенні можливостей навчального процесу у формуванні цього складного особистісного утворення, яке виступає важливою характеристикою педагогічного професіоналізму; виявленні сукупності педагогічних умов, що забезпечують результативність професійно-педагогічної підготовки студентів, невідємною частиною якої виступає робота з емоційного виховання майбутніх педагогів. Мета праці - теоретично обґрунтувати сутність, зміст емоційної культури вчителя і її роль у результативності педагогічної діяльності, виявити й експериментально перевірити комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективність навчального процесу у формуванні емоційної культури майбутніх педагогів. В основу дослідження покладено ідею взаємозвязку й взаємозумовленості у навчальному процесі емоційного й інтелектуального факторів, що передбачає установку студентів на регулювання емоційного стану і емоційних реакцій на зовнішні та внутрішні діяння; протікання пізнавальної діяльності в емоційно-моральній обстановці, результат якої полягає в оволодінні методикою емоційного виховання та самовиховання, досягненні майбутніми вчителями достатнього і високого рівня емоційної культури шляхом засвоєння системи знань про специфіку емоційної сфери особистості і ролі емоцій у професійно-педагогічній діяльності, закріпленні способів емоційної регуляції професійної поведінки і керівництві настроєм оточуючих людей, накопиченні емоційного досвіду студентів при дотриманні сукупності педагогічних умов. В основу дисертаційного дослідження покладено припущення про те, що процес формування емоційної культури майбутніх педагогів буде проходити успішно, якщо забезпечити: усвідомлення студентами вагомості емоційної культури в їхньому професійному становленні; Методологічну основу дослідження склали концепції вітчизняних і зарубіжних учених про сутність особистості людини, фактори її становлення, роль культури й емоційної сфери у формуванні духовності, моральності і професіоналізму; вчення про діалектичну єдність інтелектуального й емоційного; вчення про особистісно-діяльнісний підхід до формування емоційної культури вчителя.У першому розділі “Теоретичні основи формування емоційної культури майбутніх учителів музики” аналізується стан досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі, розкриваються різні підходи до трактовки поняття “культури”, її змісту й структурних компонентів, визначаються сутність, зміст, основні характеристики емоційної культури, показники різних рівнів її сформованості у майбутніх педагогів; теоретично обґрунтовуються можливості навчального процесу у формуванні цього складного особистісного утворення, яке виступає важливою рисою педагогічного професіоналізму; виявляється сукупність педагогічних умов, що забезпечують успішне формування емоційної культури студентів педагогічного навчального закладу. Необхідними і достатніми є її такі елементи: мотиваційний (інтерес до емоційної сфери учнів, бажання зрозуміти почуття і настрої своїх вихованців, навчити їх керувати своїми емоціями, потреба підтримувати в собі і в учнів позитивний емоційний стан); емоційно-вольовий (здатність до співпереживання, співчуття, уміння викликати в собі емоційний настрій для проведення конкретного уроку, спроможність захоплюватись спільною діяльністю, здатність емоційного переходу, уміння керувати емоціями; уміння переборювати внутрішнє роздратування, негативне ставлення до окремих учнів; уміння навчити учнів керувати своїми емоціями); На етапі констатуючого експерименту за допомогою методів анкетування, бесід, спостережень виявлено рівень сформованості емоційної культури майбутніх учителів, характер уявлень студентів про сутність емоційної культури, встановлена залежність між ступенем сформованості емоційної культури і результатами педагогічної праці; причини, що негативно впливають на рівень сформованості емоційної культури у студентів різних курсів. Змістова сторона групових занять передбачала оволодіння студентами системою знань про теоретичні основи емоційної культури й шляхи її виховання, способи керівництва власними емоціями й емоціями оточуючих, відпрацьовування прийомів емоційної саморегуляції професійної поведінки.