Концептуальний зміст, роль та перспективи розвитку економіки знань в умовах глобалізації економічного простору. Фактори, які вплинули на зростання цінності інформації та знань, що забезпечують конкурентну перевагу підприємств, регіонів та країн.
Аннотация к работе
Формування економіки знань в рамках інтелектуалізації та інформатизації глобального економічного розвиткуДосліджуючи історичні аспекти формування теорії економіки знань, визначено, що її становлення та подальший розвиток обумовлено набираючими силу тенденціями інтелектуалізації та інформатизації глобального економічного розвитку, які вплинули на зростання цінності інформації та знань, як фактори, що забезпечують конкурентну перевагу підприємств, регіонів та країн. Проведене дослідження доводить, що в ХХІ столітті економіка знань розглядається філігранно в різних аспектах свого теоретичного і практичного потенціалу: як окремий сектор світової економіки; як визначення типу світової економіки з домінуванням ролі інформації і знань; як своєрідний погляд на процеси інтелектуалізації та інформатизації світової економіки; у вигляді специфічної характеристики світової економіки; в формі нової науки; у вигляді напряму досліджень; як сфера практичної діяльності. У результаті дослідження виявлено, що спрямованість розвитку теорії економіки знань обумовлює, з одного боку, інтерес дослідників і міжнародних організацій щодо подальшої концептуалізації і розробки нових теоретико-прикладних механізмів реалізації ідентифікованого потенціалу, а з іншого, викликає певну критику і детермінує поступове завершення наукової дискусії в даній сфері дослідження. Ключові слова: економіка, знання, інформація, інтелектуалізація, інформатизація, глобалізація, розвиток. Investigating the historical aspects of the knowledge economy formation theory, it has been determined that its formation and further development are conditioned by the growing tendencies of intellectualization and informatization of global economic development.В рамках интеллектуализации и информатизации глобального экономического развития, объединяющей составляющей выступает теория экономики знаний, которая раскрывает актуальные аспекты рационального взаимодействия природных, биологических, технических, экономических, социальных и управленческих систем на качественно новой парадигме познания. Однако в доступных широкой общественности публикациях остаются открытыми для научной дискуссии вопросы определения потенциала экономики знаний, современной роли и будущего экономики знаний, а также разработки механизмов практического применения, что требует продолжение дальнейших исследований. При этом следует учитывать, что современная цивилизация прошла пять технологических революций (кардинальные изменения в производстве и общественной жизни) [16] и последовательно проходит соответствующие технологические уклады (совокупность технологий, характерных для конкретного уровня развития производства) [10]. економіка знання інформація конкурентна Таким образом, если до середины ХХ в. роль человеческих ресурсов в глобально-цивилизационном развитии мира была неопределенной, то масштабы научно-технических достижений позволяют констатировать определяющее влияние человеческого ресурса и, соответственно, знаний на общественное развитие и экономический рост (1/3 по факторам технического прогресса и 1/5 по факторам прогресса знаний - знания, квалификация, образование, новые методы управления и т.д. Прежде всего, отметим такие дефиниции, как "экономика знаний" (knowledge economy) и "экономика, основанная на знаниях" (knowledge-based economy).Исследуя исторические аспекты формирования теории экономики знаний, необходимо отметить, что ее становление и дальнейшее развитие обусловлено, набирающими силу тенденциями интеллектуализации и информатизации глобального экономического развития, которые повлияли нарост ценности информации и знаний, как факторы обеспечивающие конкурентное преимущество предприятий, регионов и стран. В ХХІ веке экономика знаний рассматривается филигранно в разных аспектах своего теоретического и практического потенциала: как отдельный сектор мировой экономики; в качестве определения типа мировой экономики с доминированием роли информации и знаний; как своеобразный взгляд на процессы интеллектуализации и информатизации мировой экономики; в виде специфической характеристики мировой экономики; в форме зарождающейся науки; в виде направления исследований; как сфера практической деятельности. Данная направленность развития теории экономики знаний, обуславливает, с одной стороны, интерес исследователей и международных организаций относительно дальнейшей концептуализации и разработки новых теоретико-прикладных механизмов реализации идентифицированного потенциала, а с другой, вызывает определенную критику и детерминирует постепенное завершение научной дискуссии в данной сфере исследования. Економіка, заснована на знаннях, та економіка знань: адекватність використання категорій / В.В. Основні засади переходу до економіки знань: перспективи для України / Л.О.