Оцінка надходження атмосферних забруднювачів в лісові екосистеми за складом атмосферних опадів. Розрахунок приземних концентрацій. Вивчення реакції фотосинтетичного апарату на техногенні забруднення з метою ранньої діагностики пошкодження рослин.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Формування ЕКОЛОГІЧНОГО стану ЛІСОВИХ біогеоценозів в зоні впливу хімічних підприємств м.Робота виконана на кафедрі екології Рівненського національного університету водного господарства та природокористування Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Зверковський Василь Миколайович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології кандидат біологічних наук, доцент Захист відбудеться “10” жовтня 2007 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49050, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського національного університету (49050, м.Серед лісових біогеоценозів різного складу за деревостаном в зоні впливу хімічних підприємств Черкаської промислової агломерації (далі ЧПА) за площею переважають борові екосистеми, які є найбільш чутливими до атмосферного забруднення. Лісовими боровими біогеоценозами, які знаходяться під впливом Черкаської промислової агломерації є Черкаський бір і молодий, штучно створений на Притясминських пісках, Притясминський (інша назва - Чигиринський бір), основною деревною породою яких є сосна звичайна. Дослідження лісових борових екосистем Черкаського регіону із застосуванням фітоіндикаційних методів були розпочаті у 1994 - 1996 рр. (Випирайло, 1995; Лавров, 1996). З огляду на недостатність комплексних даних про стан лісових екосистем Черкаського та Притясминського борів в умовах дії аеротоксикантів, видається доцільність своєчасного системного аналізу стану суміжних із Черкаською промисловою агломерацією хвойних лісів, які виконують санітарно-гігієнічні, ґрунтозахисні, водоохоронні, водорегулюючі та рекреаційні функції. Мета полягає у дослідженні біологічних механізмів впливу техногенних аерополютантів на соснові деревостани та аналізі їх сучасного екологічного стану в зоні впливу хімічних підприємств Черкаської промислової агломерації.Охвоєність пагонів (кількість хвоїнок на 1 см пагону) визначали як відношення кількості хвоїнок на пагоні до довжини пагону. Для вивчення мінливості охвоєності визначали коефіцієнт дефоліації як відношення кількості хвоїнок на 1 см пагонів другого року життя до кількості хвоїнок на 1 см однорічного пагону (Лукіна, Ніконов, 1991). Для вивчення анатомо-морфологічних показників хвої сосни звичайної відбирали хвою з верхньої, середньої та нижньої частин дерева, яку розподіляли за роками життя, виділяли по 20 хвоїнок і визначали довжину та ширину хвоїнок за допомогою міліметрової лінійки. Таким чином, більше аеротехногенне навантаження відчувають лісові екосистеми Черкаського бору та прилеглі до ЧПА ліси Притясминського бору, про що свідчить: значна площі пошкодження рослин хлорозом (особливо хвоїнок другого та третього років життя); на найближчих до ЧПА модельних майданчиках (ММ2 та ММ4) спостерігається характерне порушення розподілу фітомаси по висоті дерева, коли пагони на верхівці дерева мають більшу фітомасу, ніж у середній частині; відсутність хвої третього та більше років життя в дерев Черкаського бору, у той час як в дерев Притясминського бору присутня хвоя третього, четвертого та пятого років; різке зменшення охвоєності пагонів другого року життя поряд з достатньо високою охвоєністю пагонів першого року на найближчому до ЧПА майданчику (ММ4). Аналіз анатомо-морфологічних характеристик хвої сосни звичайної показав, що на дослідних майданчиках, розташованих у районі Черкаського бору (ММ1 - ММ3) та ММ4 спостерігаються такі ознаки дії стресорів: порушення закону Заленського щодо лінійного розподілу хвої на кроні дерева; збільшення товщини та ширини хвоїнок верхньої частини крони; збільшення площі перерізу хвоїнок першого року життя на верхній (ММ1 - ММ3) та середній (ММ4) частинах крони; збільшення кількості паренхімних смоляних каналів у верхній та середній частинах крони, порушення розподілу їхньої кількості у хвоїнках, які розташовані в різних частинах крони (коли максимальна кількість каналів припадає на хвоїнки верхньої частини крони, в той час як в оптимальних умовах максимальна кількість смоляних каналів - у хвоїнок середньої частини крони); найбільша ширина та товщина хвоїнок першого року життя дерев з ММ3, найбільша товщина хвоїнок середньої частини дерев з ММ2 та ширина - дерев з ММ4.