Функціональна модель (зміст, форми, засоби, технології та педагогічні умови) формування екологічної свідомості учнів старших класів. Етапи формування, рівні та критерії сформованості екологічної свідомості старшокласників, матеріали для вчителів шкіл.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування екологічної свідомості старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладівНауковий керівник :доктор педагогічних наук, професор Пустовіт Григорій Петрович, Президія НАПН України, Відділення загальної педагогіки та філософії освіти, вчений секретар. Офіційні опоненти : доктор педагогічних наук, професор Плахотнік Ольга Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри педагогіки; кандидат педагогічних наук Немченко Наталія Володимирівна, Луганський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом, заступник директора з науки і методики, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін. Захист відбудеться „14” травня 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої ради К 38.134.02 Миколаївського державного університету імені В.О.Оскільки екологічна освіта й виховання стосуються безпосередньо особистості, то знання про закономірності її розвитку, мотивації та ціннісні виміри поведінки у довкіллі відкривають нові можливості подолання агресивно-споживацького ставлення до природи. Виникає суперечність між нагальною потребою суспільства у вихованні підростаючого покоління з новим екоцентричним типом екологічної свідомості і недостатньою теоретико-методичною розробкою цієї проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці, що й зумовило актуальність вибору теми дослідження „Формування екологічної свідомості старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів”. Гіпотеза дослідження: формування екологічної свідомості старшокласників саме екоцентричного типу буде здійснюватися, якщо: забезпечити єдність, системність і наступність шкільної екологічної освіти й виховання та усунення антропоцентричних тенденцій у конструюванні її змісту, форм, технологій й педагогічних умов реалізації у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів; надати змісту екологічної освіти й виховання у загальноосвітній школі особистісно орієнтованого спрямування; врахувати психологічні закономірності становлення екологічної свідомості школярів відповідно до їхнього віку; стимулювати розвиток субєктивного ставлення старшокласників до природи і життєдіяльності особистості у природному середовищі з урахуванням принципів екологічної доцільності та завдяки ціннісному наповненню змісту екологічних знань, умінь і навичок старшокласників, а також формування позитивної мотивації до пізнавальної, дослідницької діяльності та природоохоронної роботи старшокласників у довкіллі. -визначено теоретичні основи й напрями вдосконалення екологічної освіти й виховання (усунення антропоцентричних тенденцій у конструюванні змісту навчальних програм шкільних дисциплін; введення у навчальні плани окремого предмета „екологія” з практичною частиною; застосування різноманітних форм і технологій позаурочної й позакласної виховної роботи з екології) та уточнено принципи побудови її змісту (логічної єдності і системності, регіональності, дослідницький, спрямованості на розвиток емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфери особистості, забезпечення ефективних умов реалізації особистісно зорієнтованих завдань екологічної освіти і виховання), що дало змогу підтвердити ефективність функціональної моделі формування екологічної свідомості учнів старших класів; Практичне значення роботи полягає у розробці та впровадженні в шкільну практику функціональної моделі (зміст, форми, засоби, технології й педагогічні умови) формування екологічної свідомості старшокласників, а саме: а) навчального змісту спецкурсів „Вступ до екології” для учнів 9 класів та „Основи екології й охорони природи” для учнів 10-11 класів з відповідними методичними рекомендаціями щодо застосування у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, що містять тематику й інструктивні матеріали до проведення практичних робіт і екскурсій, систему проблемних завдань різних рівнів складності, вказівки до використання ігрових технологій на уроках екології; б) змісту й методики проведення літнього екологічного практикуму; в) розробленої структури та системи діяльності учнівського самоврядування у загальноосвітньому навчальному закладі як засобу реалізації колективних творчих справ екологічного спрямування.У філософському аспекті екологічна свідомість розглядається як складова частина сучасного людського світогляду й суспільної свідомості, що спонукає до екологічно безпечної діяльності людини в природі, є відтворенням людьми екологічних умов життя та відносин із природою у вигляді екологічних теорій, ідей, уявлень, спільних для певних груп, які відображають їхні ставлення до довкілля у певну історичну епоху (М.М. У психологічному аспекті екологічна свідомість розглядається як сукупність уявлень про взаємовідносини в системі „природа - людина” (С.Д.