Сутність поняття "екологічна свідомість учителя". Критерії та рівні сформованості екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів. Модель процесу формування екологічної свідомості студентів, педагогічні умови, необхідні для її реалізації.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П.Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України Мороз Олексій Григорович, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Шмалєй Світлана Вікторівна, Херсонський державний університет, Інститут природознавства, директор. кандидат біологічних наук, доцент Скиба Юрій Андрійович, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист дисертації відбудеться „15” лютого 2007 року о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Актуальність теми дослідження обумовлена сучасними соціально-педагогічними орієнтирами суверенної України щодо модернізації вітчизняної системи освіти, яка передбачає оновлення цілей, змісту і технологічного арсеналу професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері педагогічної діяльності відповідно до загальносвітових процесів розвитку екологічно культурного суспільства. У звязку з цим все більшого значення набуває екологічна освіта та виховання підростаючого покоління, реалізація яких у вищій школі здійснюється на основі Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, Закону України „Про вищу освіту”, Державної програми „Вчитель”. Аналіз наукового фонду з проблеми формування екосвідомості особистості дозволяє виділити провідні напрямки її дослідження, а саме: • вивчення специфіки екологічної свідомості, її відносної самостійності серед інших форм суспільної свідомості; Наявність означених вище обєктивних протиріч, а також недостатня розробленість цієї проблеми стосовно визначення психолого-педагогічних умов та механізмів формування екосвідомості майбутніх учителів початкових класів свідчать про актуальність теми дослідження - „Формування екологічної свідомості майбутніх вчителів початкових класів”. Гіпотеза дослідження: формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи буде результативним, якщо впровадити модель процесу формування досліджуваної якості особистості, що функціонує за наявності необхідних умов: використання міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань дисциплін загальнонаукового, гуманітарного, природничого та професійного циклів; використання системи навчально-екологічних задач; застосування партисипативних методів (методи включення студентів у спільну діяльність по вирішенню екологічних проблем) здійснення екологічної освіти студентів ВНЗ; уведення в освітній процес вищої школи спецкурсу „Актуальні проблеми педагогічної екології”.У першому розділі - „Екологічна свідомість студентів як соціально-педагогічна проблема” - зясовано стан дослідження проблеми в науковій літературі; проаналізовано розвиток екологічної свідомості у процесі соціогенезу; розкрито зміст поняття „екологічна свідомість” і виявлено її структурні компоненти; визначено критерії, показники й охарактеризовано рівні сформованості екологічної свідомості студентів; проаналізовано результати констатувального експерименту. Вивчення спеціальної літератури засвідчило, що проблема формування екологічної свідомості майбутніх учителів була предметом дослідницької уваги науковців, хоча в теорії сучасного наукового знання відсутня загальноприйнята точка зору відносно сутності поняття „екологічна свідомість”. Отже, екологічна свідомість - це сукупність екологічних уявлень, знань, поглядів, переконань, емоцій, які відображають екологічні умови життя, відносини між людьми та природою в процесі регулювання системи „суспільство - природа”, ставлення до природи, а також діяльність людини у навколишньому природному середовищі. Високий рівень: студенту властиве субєктне сприйняття природи; міцні знання основ взаємодії суспільства і природи; сформований емоційно-вольовий компонент, переважають позитивні почуття у ставленні до природи; визначення власного місця у природі як рівноправного з останньою; домінування духовних потреб та інтересу до довкілля; перевага непрагматичних мотивів у взаємодії з оточуючим середовищем; сформовані переконання щодо раціонального використання та охорони природи; активна участь у різноманітних видах екологічної діяльності. Середній рівень: студенту властиве субєктно-обєктне сприйняття природи; знання з екології фрагментарні; емоційне ставлення до довкілля має споглядальний характер; визначення особистого місця у природі як панівного або незалежного; наявність духовних та матеріальних потреб, епізодичного інтересу до природного середовища; поряд з непрагматичними мають місце і прагматичні мотиви взаємодії з природою; нестійкі переконання щодо раціонального використання та охорони навколишнього природного середовища; екологічна діяльність носить виконавчий характер.