Особливості формування екологічно сталих агроландшафтів як напряму землевпорядкування. Методи виділення земельних масивів, блоків і робочих ділянок, обґрунтування їх технологічного навантаження. Ерозійна гідрологічна оцінка протиерозійного впорядкування.
Аннотация к работе
Стан земельного фонду України викликає велику тривогу, так як спостерігається постійне пониження родючості ґрунтів, вмісту гумусу, посилення процесів водної і вітрової ерозії, вторинного засолення, заболочення та інших деструктивних процесів, які відбуваються не тільки в ґрунті а й в ландшафтній зоні України в цілому. В природних ландшафтах ніколи не буває одноманіття на великому просторі. Необхідно вивчити кожний конкретний елемент, кожну ділянку (ландшафт) з всіма її особливостями і виділити на них ділянки, які мають бути обовязково виведені з ріллі, які можна використовувати як ґрунтозахисіні сівозміни з максимальним насиченням багаторічних трав і т.д. Це чітко дозволяє встановити площі ділянок і контури земель, які повністю, або частково виводяться з ріллі і співвідношення угідь в цілому. У практиці землевпорядної діяльності склалися наступні поняття і визначення, що до організації території ; ландшафт, агроландшафт, урочище частина агролондшафта, що має чіткі границі і пердставляє собою відособлену систему з характерними ознаками (басейни великих і малих рік і їх притоки), підурочище - це частини урочища, що у собі водозбори другого і третього порядків, фація - це найменша, більш неподільна частина ландшафту (дрібні балки, замкнуті пониження).Ця місцевість представляє собою густо розчленоване балками і ярами хвилясте плато. Широкі водорозділи займають невелику площу, схили балок круті і короткі, балки і яри глибокі, місцями їх вершини наближаються до водорозділів. Міжбалкові і міжярові ділянки мають складну конфігурацію, що ускладнює механізований обробіток цих земель. Сума активних температур за період з середньо добовою температурою вище 10°С становить 2600 - 2660°С. В літній період, особливо в червні - липні, опади випадають у вигляді злив, іноді з градом, що обумовлює інтенсивну ерозію ґрунтів, а також вилягання і загибель посівів.Основними принципами ландшафтного проектування мають бути: а) однорідність ґрунтів (при цьому враховується бонітет грунту, умови вирощування с/г культур, ступінь еродованості); г) однорідність умов зволоження, яка залежить від ґрунтів, рельєфу та облаштування території; Перераховані умови в значній мірі враховуються в картограмах агрогруп ґрунтів, картограмах крутості схилів та потенційного змиву ґрунтів. Крім того формування агрофацій (природно-територіальних комплексів) залежить від: лісомеліоративних заходів (створення лісових територій, чагарників і т.д.); Для цього вони повинні відповідати наступним вимогам: давати нетоварну рослинну масу, здатну компенсувати втрати органічної речовини з грунту;Таким чином, в межах будь-якого підурочища розміщується своя сівозміна, адаптована до грунтово-екологічних умов даного ландшафтного виділу. При проектуванні агроландшафту необхідно прагнути, щоб кожна робоча ділянка на орних землях займала найбільш однорідне місцерозташування, тобто один, або найбільш однорідні типи умов вирощування. Те ж стосується і площ залуження і заліснення, на яких для кожного місцерозташування підбираються оптимальні травосуміші або склад деревних і чагарникових порід, а для орних земель - оптимальний склад культур і сортів для кожного типу умов вирощування. Звідси слідує, що виділення робочих ділянок і ділянок залуження (заліснення) необхідно проводити, дотримуючись таких критеріїв: Межі ландшафтних смуг (ділянок) проходять по лініям згинів схилів так, щоб в межах однієї ділянки схил мав просту форму (випукло-увігнуту або увігнуто-випуклу). Кожна виділена ділянка повинна розміщуватися переважно на схилі однієї експозиції, а якщо це ускладнено, то на двох суміжних (північ і північний захід, південь і південний схід і т.д.) в звязку з різною інтенсивністю сонячної радіації на схилах різної експозиції, а значить і умовами росту й розвитку рослин, інтенсивності випаровування вологи з грунту, мікробіологічних процесів, грунтоутворення і т.д..В результаті передпроектного обстеження отримані всі необхідні дані для характеристики території товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” Кагарлицького району Київської області,яка буде впорядковуватись. Проект протиерозійного захисту вирішувати дві задачі : а) забезпечувати надійний захист грунту від ерозії, створивши при цьому необхідні посилання для розширеного відновлення його родючості; б) передбачити швидку окупність створених затрат. Ширина робочої ділянки, консруктивні особливості інфраструктури поверхневого стоку, гідротехнічних споруд, лісосмуг розраховуються на основі моделі ерозії. З цією метою орні землі поділяються за крутістю схилів на три еколого-технологічні групи; розміщення полів і робочих ділянок з криволінійними межами організовується таким чином, щоб вони вписувались у рельєф; удосконалюється структура посівних площ: з ріллі вилучаються ділянки з крутістю схилів понад 7°, на яких через великі втрати грунту звичайне землеробство є нераціональним. На місцевості формується мережа рубежів, що захищають ґрунт від ерозії і водночас служать напрямними лініями обробітку ґрунту.З цією метою орні зе
План
Зміст
1. Формування екологічно сталих агроландшафтів - глобальний стратегічний напрям сучасного землевпорядкування
2. Природно-кліматичні умови
3. Проектні пропозиції
3.1 Виділення земельних масивів, блоків і робочих ділянок
3.4 Обґрунтування технологічного навантаження у напрямку аграрного використання визначеного масиву
3.5 Еколого-економічна оцінка
Висновок
Перелік інформаційних джерел
1. Формування екологічно сталих агроландшафтів - глобальний стратегічний напрям сучасного землевпорядкування
Вывод
Очевидно, що молода незалежна держава Україна надалі буде мати визначені плани відновлення і зміцнення національної економіки, насамперед, за рахунок інтенсифікації агропромислового комплексу. Його товарна продукція займала і буде займати видне місце у валовому внутрішньому продукті республіки. Визначення ефективності роботи сільськогосподарського виробництва на основі старої моделі системи національних рахунків дозволяє розробити досить оптимальний прогноз. Вартість природних ресурсів при цьому ніяк не враховується, а приймається як те, що не має ціни.
Уже сьогодні практично на всій території України можна констатувати всі ознаки початку екологічної катастрофи. По офіційним даним щорічно з орних земель України змивається близько 500 млн. т ґрунту, з яким губиться 24 млн. т гумусу, 964 тис. т азоту, 676 тис. т фосфору, 9,7 млн. т калію. Середньорічний змив ґрунту по республіці складає 15 т/га, варіюючи по областях від 7,7 до 27 т/га. Нерідкі катастрофічні прояви ерозії, коли тільки за одну зливу з полів змивається 200 т/га і більш ґрунту. Досягнутий у республіці рівень внесення органічних і мінеральних добрив компенсує втрати гумусу від ерозії на 60 - 90%, а живильних речовин ^РК) - на 40 - 50%. За станом на 1985 рік еродированность сільськогосподарських угідь складає 30,5%, у тому числі ріллі - 29,2%. Установилася досить тенденція щорічного збільшення, що просліджується добре, еродованої ріллі, більш ніж на 80 тис. га, що складає 0,25% від загальної площі. У принципі, можна вести мову про ступінь вірогідності цих даних. Нам представляється, що в реальності положення ще гірше, тому це не згущення фарб. Як наслідок інтенсивних ерозійних процесів можна відзначити прискорене зникнення малих рік. В обтяжуючому стані вже знаходяться великі ріки й інші водойми. Необхідно мати через, що крім ерозійного руйнування ґрунтового покриву в республіці чітко діагностується ще більш десятка дуже небезпечних деградаційних процесів.
Як же буде виглядати приведена картина розвитку ерозійних процесів, якщо для її побудови використовувати економічні вартісні показники? За нашими оцінками вартість тонни гумусу складає 150 - 200 доларів (Булигін, 1987, 1991). Виходить, що тільки для компенсації втрат гумусу від ерозії орних земель України необхідно затратити близько 5 млрд. доларів. Це, так називаний, прямої збиток від ерозії. Непрямий збиток, тобто зниження врожайності культур на еродованих ґрунтах, уже сьогодні обумовлює падіння продуктивності сільськогосподарського виробництва як мінімум на 15-20%, що в грошовому вираженні перевищує 1 млрд. доларів. Крім того, загальноприйняте виділення, так називаного, зовнішнього збитку, тобто збитку чи територіям акваторіям за межами сільськогосподарських угідь, відкіля виноситься мелкозем. На думку багатьох дослідників він значно перевершує прямий збиток.
Отже, є підстави предявити сільськогосподарському виробництву України екологічний рахунок по статті витрат ерозії ґрунтового покриву. Звідси випливає, що без усякого ризику припуститися помилки убік завищення суми, можна вести мову про 10-15 млрд. доларів США в рік. Цифра порівнянна з вартістю валової сільськогосподарської продукції України. Це та сума, що щороку береться в борг у природи, що беззастережно прийдеться повертати.
Таким чином, різке погіршення навколишнього середовища обумовлює гостру необхідність "екологічного імператива", зокрема, стосовно до землекористування, і зміну системи цінностей, якими керуються в земельному законодавстві, економіці і повсякденному житті.
Перелік інформаційних джерел
1.Булигін С.Ю., Неарич М.А. “ Формирование экологически сбалансированых агроландшафтов: проблема єрозии”. - Харьков, Изд-во:1999г.
2. Булигин С. Ю., Д умін Ю.В., Куценко М.В., “ Оцінка географічного середовища та оптимізація землекористування “. - Харків 2002р.
3. “Охорона грунтів” : Навчальний посібник. М.К. Шикула, О.Ф Гнатенко, Л.Р.Петренко, М.В.Копштик. - К. : т - во “ Знання” 2001р.
4. Н.Н.Нагорний “ Технологии и технологические средства почвозащитного конторно - мелиоративного земледелие “ - Київ “ Урожай” 1994р.
5. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України. За редакцією Б.С. Носка, Б.С Прістора. Київ “ Урожай” 1994р.
6. Проект внутрігосподарського землеустрою колгоспу “ Прогрес “ Кагарлицького району Київської області. Київ 1990р.
7. Конспект лекцій С.Ю. Булигіна з “ Формування екологічного сталих агроланшафтів “.