Наукове обґрунтування та розробка дидактичної моделі, яка забезпечує ефективне формування у школярів екологічної культури природоцентричного типу. Визначення змісту шкільного інтегрованого курсу екології та психолого-педагогічних умов його реалізації.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Карпова Елла Едуардівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Плахотнік Ольга Василівна, професор кафедри педагогіки та соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка; кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Пустовіт Наталія Опанасівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторії екологічного виховання Захист відбудеться “25 “вересня 2001 р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м.На цих засадах виконані науково-дослідницькі роботи, в результаті яких було визначено: основні принципи організації екологічної освіти (С.В.Алєксєєв, Л.Д.Бобилєва, А.Н.Захлєбний, І.Д.Звєрєв, М.М.Кондратьєв, І.С.Матрусов, Л.П.Печко, І.Т.Суравєгіна, В.В.Червонецький); мету, завдання і зміст екологічної освіти та виховання дітей дошкільного та шкільного віку (Я.І.Габєв, Н.В. Разом з тим, не зважаючи на численні наукові дослідження, широке впровадження екологічної освіти та виховання в практику дитячих дошкільних закладів, школи та внзів, гострота екологічної ситуації не тільки не знижується, а й постійно зростає. Гіпотеза дослідження: якщо в процесі вивчення курсу екології зміст знань буде засвоюватися як система в межах інвайронментальної парадигми, усвідомлюватися на підставі ціннісного субєктно-непрагматичного ставлення до природи, закріплюватися в досвіді конкретної екологічної діяльності - то це буде сприяти формуванню у школярів екологічної культури природоцентричного типу. визначити зміст інтегрованого курсу екології та психолого-педагогічні умови його реалізації, які забезпечують процес становлення у школярів екологічної культури природоцентричного типу; Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні наукових уявлень про сутність екологічної культури особистості у звязку з антропоцентричним та природоцентричним типами її прояву, особливостей прояву екологічної культури природоцентричного типу в учнів 7 - 11 класів, у визначенні закономірностей процесу формування цього типу екологічної культури при вивченні інтегрованого курсу екології.Екологічна культура природоцентричного типу визначає характер взаємодії суспільства і людини з природою, сутність якого розкривається таким твердженням: цінним та дозволеним для діяльності людини у природі є тільки те, що не порушує її екологічної гармонії і рівноваги. Згідно з цим, під екологічною культурою природоцентричного типу ми розуміємо системне особистісне утворення, яке виступає нормативним регулятивом гармонійної взаємодії людини з природою і виявляє себе у системності екологічних знань; ціннісному ставленні до природи, в основі якого лежить усвідомлення людства як частини біосфери; екологічно доцільному характері окремих дій людини в природі, і природокористуванні загалом. Таким чином, враховуючи взаємозвязок свідомості та діяльності у формуванні особистості, а також вплив на характер цього взаємозвязку спрямованості особистості та домінуючого у суспільстві імперативу щодо природи, психолого-педагогічними умовами формування в учнів екологічної культури природоцентричного типу виділено: - формування субєктно-непрагматичного ціннісного ставлення до природи на основі природоцентричної ідеї; Другий розділ “Експериментальне дослідження процесу формування екологічної культури учнів 7 - 11 класів” присвячено обґрунтуванню принципів добору змісту та побудови програми експериментального інтегрованого курсу екології, опису методики його викладання, а також особливостей реалізації розробленої програми з екології та визначення її ефективності щодо формування у школярів екологічної культури природоцентричного типу. Згідно цієї парадигми процес вивчення екології був спрямованим на формування в учнів системи уявлень про світ, яка передбачає: 1) зорієнтованість на екологічну доцільність діяльності людини, відсутність протиставлення її та природи; 2) сприйняття природних обєктів як повноцінних субєктів, партнерів у взаємодії з людиною; 3) рівновагу прагматичної та непрагматичної взаємодії людини з природою.У дисертації вперше обґрунтовано доцільність і можливість формування в учнів 7-11 класів екологічної культури природоцентричного типу, особливості прояву її компонентів; розроблено дидактичну модель, яка визначає зміст і методику формування екологічної культури цього типу при викладанні інтегрованого курсу екології у школі ІІ-ІІІ ступеню; психолого-педагогічні умови, за яких цей процес відбувається найбільш ефективно.